Привіт Олено, як твої справи? -О, привіт Максиме, а ти часом не знаєш, яке було домашнє завдання з української мови? -Звичайно знаю, нам дали завдання скласти діалог, щоправда, я ще його не написав. -А який діалог, Максиме? -Та про якесь там добро. -Та це ж просто Максиме. -Ага, так просто, що я нічого не знаю. -А хочеш Максиме разом напишемо? -Звичайно, я хочу, а ти знаєш як? -Так, я знаю, і я тобі з радістю до -Добро-це дуже широке поняття, його не легко пояснити, адже його творять своїми вчинками. Ось, наприклад, ти дуже сильно хочеш з'їсти шоколадку, але побачивши, голодну дівчинку, віддаєш їй, те що придбав для себе. -Люди, які творять добро схожі на сонце, що випромінює своє тепло. -Ось і все, я дуже сподіваюся, що ти все зрозумів. -Авжеш, Оленко, я ще таких порівнянь не чув. Дякую тобі. -І тобі дякую, я теж піду писати для себе діалог. Бувай, зустрінемося в школі! -Бувай!
1) Я бачив, як у небі пролітали літаки, як дорогою швидко їхали автівки, як весь світ зійшов з розуму. [...], (як), (як), (як). Від головного до кожного зі підрядних буде три стрілочки із питанням "що?" 2) Коли б я знала правду, я би не мовчала, щоб не затримувати Вас. (Коли б), [...], (щоб). Відповідно від головного стрілочки до залежних. До першого підрядного "Якби?", до другого "З якою метою?" 3) Мене охоплює жаль, коли я чую, що весна буде пізною. [...], (коли), (що). Від першого до другого "Коли?", від другого до третього "Що?" 4) Я зрозумів це, коли життя вже витікало з мене, мов пісок крізь пальці, коли мій час скінчивсь без вороття. [...], (коли), (коли). Від головного до кожного зі підрядних буде дві стрілочки із питанням "коли?" 5) У мене не ринули сльзи, коли я почула, що Містера Ріда уже немає. [...], (коли), (що). Від першого до другого "Коли?", від другого до третього "Що?"
1) Світали ночі, вечоріли дні. 2) Машина ніби пролетіла пустелею, пісок здійнявся вихором. 3) Настала весна, за вікном свіжо пахне цвіт аличі. 4) Сонце світить, висока тінь будинка покрила більшу поверхню дитячого майданчика. 5) Він був художником, я ж писала книги.
-О, привіт Максиме, а ти часом не знаєш, яке було домашнє завдання з української мови?
-Звичайно знаю, нам дали завдання скласти діалог, щоправда, я ще його не написав.
-А який діалог, Максиме?
-Та про якесь там добро.
-Та це ж просто Максиме.
-Ага, так просто, що я нічого не знаю.
-А хочеш Максиме разом напишемо?
-Звичайно, я хочу, а ти знаєш як?
-Так, я знаю, і я тобі з радістю до
-Добро-це дуже широке поняття, його не легко пояснити, адже його творять своїми вчинками. Ось, наприклад, ти дуже сильно хочеш з'їсти шоколадку, але побачивши, голодну дівчинку, віддаєш їй, те що придбав для себе.
-Люди, які творять добро схожі на сонце, що випромінює своє тепло.
-Ось і все, я дуже сподіваюся, що ти все зрозумів.
-Авжеш, Оленко, я ще таких порівнянь не чув. Дякую тобі.
-І тобі дякую, я теж піду писати для себе діалог. Бувай, зустрінемося в школі!
-Бувай!
2) Коли б я знала правду, я би не мовчала, щоб не затримувати Вас. (Коли б), [...], (щоб). Відповідно від головного стрілочки до залежних. До першого підрядного "Якби?", до другого "З якою метою?"
3) Мене охоплює жаль, коли я чую, що весна буде пізною. [...], (коли), (що). Від першого до другого "Коли?", від другого до третього "Що?"
4) Я зрозумів це, коли життя вже витікало з мене, мов пісок крізь пальці, коли мій час скінчивсь без вороття. [...], (коли), (коли). Від головного до кожного зі підрядних буде дві стрілочки із питанням "коли?"
5) У мене не ринули сльзи, коли я почула, що Містера Ріда уже немає. [...], (коли), (що). Від першого до другого "Коли?", від другого до третього "Що?"
1) Світали ночі, вечоріли дні.
2) Машина ніби пролетіла пустелею, пісок здійнявся вихором.
3) Настала весна, за вікном свіжо пахне цвіт аличі.
4) Сонце світить, висока тінь будинка покрила більшу поверхню дитячого майданчика.
5) Він був художником, я ж писала книги.