Petack

16.04.2020 10:39 •  Українська мова

Самостійна робота 1. Пунктуаційна помилка допущена в складносурядному реченні
А Сосни зашелестіли, і стало тихо-тихо…(М. Зарудний).
Б І знов земля кипить у боротьбі, і знову я належу не собі (Л. Костенко).
В Хай сміється всім блакить, і звитязький спів дзвенить! (Б. Грінченко).
Г Праворуч, за молодим парком, стоїть на диво вцілілий старий почорнілий вітряк, а
за ним – степова дорога на хутори (За І. Цюпою).
2. Складнопідрядним є речення
А Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я зможу і з людьми (Л. Костенко).
Б Хитаються патлашки уздовж всії стежини, і стомлений лелека спускається на хлів.
В І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не слід (Л. Костенко).
Г Я лиш інструмент, в якому плачуть струни мого народу (Л. Костенко).
3. З-під похилого куща розлогої шелюги випурхнула блакитна пташка, плавно
торкнулася водяного дзеркала…і вже в її довгому дзьобі тріпочеться срібляста
верховодка (М. Яценко).
Між частинами складного речення на місці пропуску слід поставити:
А Кому
Б Крапку з комою
В Тире
Г Двокрапку
4.І [ ], й [ ], і [ ], і [ ]. Поданій схемі відповідає речення
А І серцю дано не бідніти, і думам не дано всихать (М. Стельмах)
Б І сонце, й день, і вишня в цвіті, і творчості крилата мить (П. Тичина).
ВЯ іду до гаю, і в блакить безкраю серце моє лине й птицею співає… (В. Сосюра).
Г І гадючаться землею тріщини-розколинки, і жовкне трава, а полин стає каламутно-
сірий (З. Тулуб).
5. Означено-особовим є таке речення:
А Десь в бою б’ють за звичаєм пустельним (Л. Костенко).
Б Степ і ніч (Л. Костенко).
В Купила в лаврі кілька свічечок (Л. Костенко).
Г Треба було дочекатися світу (М. Коцюбинський).
6. Між частинами СПР не ставиться кома (розділові знаки пропущено)
А Ті що народжуються раз на століття умерти можуть кожен день (Л. Костенко).
Б Тепер чекай коли насниться літо і спогади у серці оживуть (І. Турчин).
В Де рідний край там і під ялиною рай (Народна творчість).
Г Чим вище сонце стоїть тим далі його видно (Народна творчість).

7. Складнопідрядним реченням з послідовною підрядністю є
А Так, як Данте любив Беатріче, як Петрарка Лауру любив, так люблю я тебе, моя
пташко, хоч тобі я і серце розбив (О. Олесь).
Б Мені здається, що живу не я, а інший хтось живе за мене в світі в моїй подобі (В.
Стус).
В Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли
немає часу і коли навіть ні про що писати (Л. Костенко).
Г Мені стояло в пам’яті роками, як ми тоді не відали про те, чого старий тремтячими
руками ловив секунди крильце золоте (Л. Костенко).
8. Безособовим є таке речення:
А Бери мене в блаженні сни (Л. Костенко).
Б Добрій пораді ціни немає (Народна творчість).
В За добро віддячують добром, а не злом (Народна творчість).
Г Спочатку задумайте, а потім робіть (Народна творчість).
9. Між частинами складного безсполучникового речення ставиться тире
А Бери до серця і затям душа творця не переквітне (М. Сингаївський0.
Б Було колись в одній країні сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Л.
Українка).
В Вигляне з-за хмари промінь заграє річка всіма барвами.
Г А в лісі видзвонюють птиці сьогодні сонце розбудило їх рано (Д. Малицький).
10. У реченні:
Учитель розкриває перед учнем таємниці буття … учить розпізнавати добро та
зло, щирість і підступність, багатство душі й духовну обмеженість.
на місці пропуску слід поставити
А Кому
Б Тире
В Двокрапку
Г Крапку з комою
11. Не відокремлюються обставини в реченні:
А Не піймавши не кажи, що злодій (Народна творчість).
Б Додому плачучи прийшла, і спати плачучи лягла, і не вечеряла (Тарас Шевченко).
В Поснідавши генеральний писар виїхав у табір до хана (Риб.).
Г Тепер сержант по-тигриному вигинав свою широку засмальцьовану спину
пригадуючи, скільки мурашок бігало тоді по ній (Гончар).
12. Схемі – А: «П.» - відповідає речення (розділові знаки пропущено):
А О. М. Горький якось сказав Уславимо жінку-матір, чия любов не знає меж (А.
Шевченко).
Б Добрий вечір вам заспівав позаду дівочий голос (М. Стельмах).
В Дякую за моральну підтримку похмуро всміхнувся син (О. Гончар).
Г Ні. Народ без минулого, без пам’яті, без історії – не народ запевняє досвід людства.