Сьогодни вранци я поснидала и пишла в школу. Мене зустрилы мойи друзи. В той момент у клас вийшла вчытелька и промовыла, що до нас прыйде нова ученыця. Задзвенив дзвинок и урок почався. Тоди я и помитыла, що за мною сыдыть та дивчынка про яку казала вчытелька. Колы почалася перерва вси глузувалы з новойи ученыци, мени стало жалобно йийи,але я не втручалася боячысь втратыты свойих друзив. Писля школы я йшла додому в мойих руках я трымала телефон, але в ту мыть по вулыци бижав якыйсь хлопець и забрав у мене телефон я була дуже знервована, а друзи видмовлялысь позваты когось. Йим було байдуже,а сама я б не вспила. За цым смостеригала нова ученыця и вмыть поклыкала дорослых. Якбы не вона той хлопець видибрав у мене телефон. З того дня я николы не покладалася на такых друзив. И ця дивчынка стала моей найкращой подругой.