4. Спиши речення, передаючи числівники словами й розкри- ваючи дужки. За рік редакція отримала 1 257 (лист). За добу бамбук виростає на 50-60 (сан- тиметр). Найбільші з відомих самородків масою понад 83 (кілограм) і 69 з половиною (кіло- грам) чистого золота знайдено в Австралії. Сьогодні ти прочитаєш щонайменше пів- тора (десяток) сторінок. Познач граматичну основу другого речення.
Всі тухольці — активні учасники боротьби з монголами. Їм є що боронити: у кожного є невеликий шматок рідної і такої прекрасної землі-матері. Вони працьовиті, спільними зусиллями викували у твердій скелі вигідні стежки, провели в горах дорогу, засівали зерном поля, будували на річці загати, а тепер зупиняють ворога. Як прекрасно описує І. Франко захисників, які добирає порівняння, епітети, метафори! «Любо було глядіти на ті здорові рум’яні лиця, розігріті мужньою відвагою і гордим почуттям того, що їм прийдеться заступати своїми грудьми все, що найдорожче у них на світі, що в їх оружжя зложено велике діло» . Проте не може захоплення викликати ворог, що прийшов на цю землю.
З огидою І. Франко описує завойовників: «Виринають перед очима чорні страшні голови з маленькими блискучими очима. Очі ті тривожно несхибно, мов закляті, глядять на тухольців» або: «Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині».
Ще в середині минулого століття видатний російський мовознавець-славіст І.І.Срезневський звернув увагу на високу музикальність української мови. Він писав: “Сила людей переконана, що ця мова є одна з найбагатших мов слов’янських, що вона навряд чи уважить богемській щодо рясноти слів та виразів, польській щодо барвистості, сербській щодо приємності, що це мова, яка навіть і у вигляді необробленому може стати нарівні з мовами обробленими гнучкістю і багатством синтаксичним, мова поетична, музикальна, мальовнича”.
На конкурсі краси мов у 1934 р. у Парижі українська мова зайняла трете місце після французької i перської. Більшого поширення набула думка, що наша мова за милозвучністю йде після італійської.
В.А.Чабаненко вважає, що головний чинник милозвучності української мови –закон урівноваження кількості голосних i приголосних звуків у мовленнєвому потоці.Отже, формальним вираженням милозвучності української мови є передусім чергування голосних i приголосних. Це особливо характерне для української мови явище виражається, зокрема, в:
Bapiативності “префіксів-прийменників” в/у, i/и, до/д (д мені Ю.Федькович),під/піді над / над/, перед / переді, від / віді / од / оді, о / об (о шостій – об одинадцятій), також діалекти к / ік / ку, коби / коб тощо,чергуванні і / й, у/ в (що належать до кореня) на початку складу, який збігається з початком слова (імовірний / ймовірний, учити / вчити),чергуванні і / й, у / в на межі префікса і кореня (іменування / найменування, научати / навчати),варіюванні зворотної частки (постфікса) ся / сь, часток – же /ж, б/би, лише /лиш, хоча /хоч,наявності чи відсутності протетичного приголосного (вулик / улик – “Микола Джеря” І .С,Нечуя-Левицького),варіюванні дієслівних форм робимо/робим, ходити /ходить (що теж відноситься до милозвучності ,варіюванні прикметникових форм, а також i займенникових та числівникових прикметникового оформлення у червоному /у червонім, у тому /у тім, в одному / в однімваріюванні форм гуляє /гуля, білії /білі (стилістично забарвлене).