Можна так написати, чому молодь любить спілкуватися в інтернеті:
Технічний прогрес не стоїть на місці, все постійно розвивається, науковці створюють нові речі, удосконалюють старі. Сучасна молодь одна з найперших, хто використовує досягнення у галузі технологій. Тому підлітки та молодь надзвичайно люблять знаходитись у віртуальному світі. Інтеренет дає велику свободу. Так віртуальність видається дуже зручною тим, що можна сказати чимало, прокоментувати та не боятися зневажливого погляду оточення. Перебування у соціальних сітях ґрунтується на допитливості і постійних перевірках сторінок друзів. Окрім цього, соціальні сіті існують не лише для спілкування між друзями, а й для знайомств з новими людьми, які згодом можуть перетворитися у взаємини в реальному світі. Інтернет дає можливості спілкуватися у будь-яких форматах: відеосемінари, дзвінки, чати, смс-повідомлення. На сьогодні існує чимало інтернет-курсів від видатних викладачів всього світу, а у сфері медицини стало можливим навіть надання консультацій онлайн. Це дає необмежені можливості для усіх людей для отримання нових знань. Тобто поступово інтернет став невіддільною частиною сучасної цивілізації. Отже, стрімко вриваючись в сфери навчання, обслуговування, здоров’я інтернет сворює нові форми комунікації, навчання та розваг. Інтернет давно став звичним і зручним супутником життя. Сучасні люди розглядають Всесвітню павутину як головний канал інформації й основний засіб спілкування.
У душ красивих і красива мова, убогість мови - це убогість духу
Мова, культура, традиції - це найголовніше, що є у народа. Як казав видатний письменник 0. Купрін, "Мова — це історія народу. Це шлях цивілізації й культури." Тому, коли мова занепадає, занепадає і народ. Коли народ не поважає мову, засмічує її, нехтує нею, нічим хорошим це для народу не закінчиться. "Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі", - писав Д. Сухомлинський, і він цілком правий.
Людина, мова якої бідна та невиразна, не може бути духовно багатою, бо саме у мові відображається багатство духу. Тому треба вивчати рідну мову, розвиватися, збагачувати свій словниковий запас. Також треба боротися з суржиком, який не є мовою. Суржик - це дві спотворені мови, це, якщо можна так сказати, ен двомовність, а "недодвомовність".Бути двомовним - це добре, але розмовляти на суржику - погано. Треба вивчати мову, поважати, плекати її. Бо, як писав К. Д Ушинський, "Коли зникає народна мова - народу нема більше!"
Технічний прогрес не стоїть на місці, все постійно розвивається, науковці створюють нові речі, удосконалюють старі. Сучасна молодь одна з найперших, хто використовує досягнення у галузі технологій. Тому підлітки та молодь надзвичайно люблять знаходитись у віртуальному світі.
Інтеренет дає велику свободу. Так віртуальність видається дуже зручною тим, що можна сказати чимало, прокоментувати та не боятися зневажливого погляду оточення. Перебування у соціальних сітях ґрунтується на допитливості і постійних перевірках сторінок друзів. Окрім цього, соціальні сіті існують не лише для спілкування між друзями, а й для знайомств з новими людьми, які згодом можуть перетворитися у взаємини в реальному світі.
Інтернет дає можливості спілкуватися у будь-яких форматах: відеосемінари, дзвінки, чати, смс-повідомлення. На сьогодні існує чимало інтернет-курсів від видатних викладачів всього світу, а у сфері медицини стало можливим навіть надання консультацій онлайн. Це дає необмежені можливості для усіх людей для отримання нових знань. Тобто поступово інтернет став невіддільною частиною сучасної цивілізації.
Отже, стрімко вриваючись в сфери навчання, обслуговування, здоров’я інтернет сворює нові форми комунікації, навчання та розваг. Інтернет давно став звичним і зручним супутником життя. Сучасні люди розглядають Всесвітню павутину як головний канал інформації й основний засіб спілкування.
Мова, культура, традиції - це найголовніше, що є у народа. Як казав видатний письменник 0. Купрін, "Мова — це історія народу. Це шлях цивілізації й культури." Тому, коли мова занепадає, занепадає і народ. Коли народ не поважає мову, засмічує її, нехтує нею, нічим хорошим це для народу не закінчиться. "Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі", - писав Д. Сухомлинський, і він цілком правий.
Людина, мова якої бідна та невиразна, не може бути духовно багатою, бо саме у мові відображається багатство духу. Тому треба вивчати рідну мову, розвиватися, збагачувати свій словниковий запас. Також треба боротися з суржиком, який не є мовою. Суржик - це дві спотворені мови, це, якщо можна так сказати, ен двомовність, а "недодвомовність".Бути двомовним - це добре, але розмовляти на суржику - погано. Треба вивчати мову, поважати, плекати її. Бо, як писав К. Д Ушинський, "Коли зникає народна мова - народу нема більше!"