1. У котрому рядку допущено помилку при вживанні апострофа? А) Тьмяний, об'єкт, відв'язати, ін'єкція Б) Моркв'яний, дзвякнути, мишяк, від'єднати
В) Святослав, рорядок, роз'єднаний, кур'єр Г) В'ячеслав, рутвяний, бар'єр, багрянець
2. Неправильно утворено форму наказового дієслова в рядку
А) малюймо Б) малюйте, В) хай малюють Г) малюй Д) намалюємо
3. Усі складні слова потрібно писати через дефіс у рядку
A) інструктор/методист, ріка/Дніпро, смисло/розрізнювальний
Б) часто/густо, екс/президент, фізико/технічний
В) народно/визвольний, соціал/демократичний, мовно/стильовий
Г) екс/тренер, звуко/розрізнювальний, учитель/словесник
4. Виділену сполуку слід писати окремо в реченні
А) Хліб любить що/б його шанували. Б) Голова на те, що/б кашкет носити.
B) Хотілося, що/б синьо світилося від доброї погоди вікно.
Г) Що/б не робив і як би не блукав, - завжди мети доходить Ярослав.
5. Закінчення –у, ю – у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку
А) розвиток, родич, гуляш, гай
Б) плащ, виграш, оповідач, мороз
В) сон, цукор, вогонь, Ватикан
Г) характер, досвід, календар, бензин
6. Усі слова написано правильно в рядку
А) аспіранський, серцевий, нещасний, жалісний Б) навмисне, вісник, тижневий, совісний
B) міський, ремісник, писнути, шіснадцять г) бризнути, якісний, очисний, студенство
7. Усі слова написано правильно в рядку
А) бруквяний, зм'якшити, без'ідейний, без'ядерний
Б) різьбярство, розм'якнути, повітряний, подвір'ячко
В) звірячий, міжгір'я, кур'йозний, ін'єкція
Г) сп'яніти, мавп'ячий, верб'я, матір'ю
8. Літеру – с – треба писати в усіх словах рядка
А) ...хвалити, ...сунути, ро..казати Б) po..питати, ...хитрувати, бе..чесний
В) роставити, ...тиха, совувати Г) ...формований, зі...ковзнути, ...порожнити
9. Літеру – е – треба писати в усіх словах рядка
А) Абон..мент, см..тана, кал..ндар Б) печ...во, кр..латий, л..вада
В) пал..во, ...кспертиза, тр...мбіта
Г) в..теран, л..ман, ап...тит
10. Неправильно утворено форму вищого ступеня порівняння прикметника в рядку
А) менш кислий, менший, значніший Б) менш солодкий, зрозуміліший, нижчий
В) солодший, більш активний, визначніший Г) корисніший, більш високий, дорогі ший
11. Наголос на першому складі мають усі слова рядка
А) кількість, подорож, вимова, розбір Б) центнер, разом, показ, випадок
В) легко, восени, чуйно, підмет Г) компас, ознака, кусень, натовп
12. Правильно побудовано речення
А) Від пахощів сіна в мене, лежачи на горищі, паморочилася голова.
Б) Від пахощів сіна в мене, лежачого на горищі, паморочилася голова.
B) Коли я лежав на горищі, від пахощів сіна в мене паморочилася голова.
Г) Від пахощів сіна в мене паморочилася голова, лежачи на горищі.

Объяснение:

Усе( займ., підмет) знайоме( прикм. присудок) і рідне( прикм., присудок) до(прийм) болю(обставина, іменник) в( прийменник) душі(іменник, обстав.) і(сполуч.) криниця(іменник, підмет) в(прийм.) саду( іменник, обст), і червона(прикм.ощначен.) калина.(іменник, підмет)

Наші(озачен.,займ.) нащадки(підм, іменник) будуть(присуд. частка) милуватися(присуд.дієсл.) рідною(означ.прикм) природою(імен. додатко): червоною(означ. прикм) калиною( додати. імен.), квітучою( прикм. означ.) вишнею(імен. дод.), жовтою(озн. прикм.) кульбабкою( дод.імен.).

У( прийм) цьому(займ. озн.) світі( обстав. імен) дивне( прикм. озн.) все(займен. дод.): квітка(імен. дод) і(спол)плід(імен,дод.), вітер(імен. дод.) і(спол) зірка(імен. дод), краплина(імен. дод.)води( імен, озн.) й( прийм)дрібна(озн. прикм) піщинка( імен.дод). Та( прийм), мабуть, для( прийм) самої( займ, озн.) людини( імен.дод) найдивніша( прикм. озн.) вона( займ. підм.) сама.( займен.підм.)

Є ( підм, дієс) на( прийм) світі( імен. обст.) плоди(підм. імен.) і( спол)дерева( імен. підм.) незнані( прикм, дієс.): помаранчі( підм. імен.) цитрини(ви. підм.), кокоси(ім. підмет), банани( ім. підм.), виногради( ім. підм.), солодкі( озн. прикм ), інжир( ім. підм.), і( спол.)маслини( ім. підм.),. А( спол) для( прийм.) нас( займ, дод) наймиліша( прикм. озн.) червона( прикм. озн.)калина.(ім. підмет)

За кількістю пестливих форм серед мов світу пріоритетне місце посідає українська. «Матінка», «соловейко», «малесенький», «першенький» - ось як лагідно звучать наші слова. Подібного явища не зустрінемо в мові англійській чи німецькій. Для українця назва предмета – це водночас і його оцінка. «Рученьками» ми називаємо руки й дорослої людини, «коником» - дужого коня. Ставлення людини до навколишнього світу формується в перші місяці її життя. Ласкава мова матері майбутнього козака згодом стає його повсякденною мовою. Вчені переконані, що особливості мови впливають на людську вдачу. Дітей в Україні називали тільки лагідно: Петрик, Іванко, Галинка. Дорослих – поважливо. Ви можете хоч подумати назвати Олексу Довбуша Льошкою Довбушем? Назвати Устима Кармелюка … У нас же й такої форми імені не існує! Улюблені українцями імена теж розповідають про народну душу. Оспіване в піснях ім’я Катерина походить від грецького слова, що означає «непорочна», «свята»; Ярина в перекладі з грецької означає «мир»; Тарас – «бунтівливий». А який казковий дивосвіт рослинних та тваринних назв створило українське поетичне світосприймання! Тут і татарське зілля, і вовчі ягоди, горицвіт і павині очі, нечуй-вітер і перекотиполе… Трав’яного стрибунця український народ узгодив зі своїм сприйманням і нарік коником. Усі ці назви – відгук української душі на красу. В цих найменнях – замилування світом і любов до цього. У творенні назв відбито національний іб думання.