Автор – М. Цвєтаєва Назва – «Книжки в обкладинках червоних». Вірш входить у розділ «Дитинство» збірки “Вечірній альбом” Жанр – Ліричний вірш Тема «Книжки в обкладинках червоних» – Про улюблені книги, які супроводжували дитинство ліричної героїні Ідея. Захоплення книгами, класичною музикою робить людину духовно багатою, розширює її кругозір, робить життя емоційно наповненим, змістовним. Потрібно цінувати золоту пору дитинства. Композиція. Вірш складається з 35 рядків. І частина – спогади про дитинство, про любов до читання, музики, фантазій. ІІ частина – опис хвилюючих моментів із улюблених книг. ІІІ частина – печаль від неможливості повернення в минуле, у щасливу пору дитинства. Образи. Книги, музика, Мама, Гріг, Шумана, Кюї, Діоген, Том, Беккі, Гек, Принц, Жебрак, Дитинство Настрій. Мрійливий, надзвичайно схвильований, емоційний Художні засоби «Книжки в обкладинках червоних» Епітети: дитячих раювань, червоні палітурки, тремкі вогники, друзі незрадливі, золоті часи, золоті імена Метафора: книги несуть розраду Вірш М.Цвєтаєвої учить нас уміти побачити незвичайне у буденності життя, радіти кожній миті нашого існування, зберігати в серці чудові хвилини дитинства. Характеристика ліричної героїні поезії М. Цвєтаєвої: розумна, начитана, любить музику і художню літературу, романтична, любителька пригод, знає світову історію, співчуває знедоленим, уболіває за справедливість, цінує золоту пору дитинства, сумує за своєю матір’ю, рідним домом, щира, відверта, тонко відчуває красу мистецтва, яке викликає в неї творчу уяву
Край дороги росла висока тополя. Розповідь автора про трагічне кохання, пов’язане з цим деревом. Молода дівчина закохується у козака, але той поїхав на війну де й загинув. Дівчина все ще сподівається, що він повернеться, натомість її матір підшукала для неї хорошу партію — старого багатія. Дівчина не хоче йти заміж і матір вирішує віддати її силоміць за старого. Остання надія дівчина — це стара ворожка до якої вона звертається за до Та говорить, що передбачила її прихід і дає дівчині чаклунське зілля, випивши яке на світанку, ще «до півнів» можна повернути коханого «з чужини», але якщо він не повернеться після другого ковтка треба випити в третє… Що має трапитись після третього ковтка стара порадила не питати. Дівчина після не довгих вагань робить все, як їй наказала зробити ворожка, її козаченько так і не повернувся, а вона перетворилась в тополю.
є
Объяснение:
Автор – М. Цвєтаєва Назва – «Книжки в обкладинках червоних». Вірш входить у розділ «Дитинство» збірки “Вечірній альбом” Жанр – Ліричний вірш Тема «Книжки в обкладинках червоних» – Про улюблені книги, які супроводжували дитинство ліричної героїні Ідея. Захоплення книгами, класичною музикою робить людину духовно багатою, розширює її кругозір, робить життя емоційно наповненим, змістовним. Потрібно цінувати золоту пору дитинства. Композиція. Вірш складається з 35 рядків. І частина – спогади про дитинство, про любов до читання, музики, фантазій. ІІ частина – опис хвилюючих моментів із улюблених книг. ІІІ частина – печаль від неможливості повернення в минуле, у щасливу пору дитинства. Образи. Книги, музика, Мама, Гріг, Шумана, Кюї, Діоген, Том, Беккі, Гек, Принц, Жебрак, Дитинство Настрій. Мрійливий, надзвичайно схвильований, емоційний Художні засоби «Книжки в обкладинках червоних» Епітети: дитячих раювань, червоні палітурки, тремкі вогники, друзі незрадливі, золоті часи, золоті імена Метафора: книги несуть розраду Вірш М.Цвєтаєвої учить нас уміти побачити незвичайне у буденності життя, радіти кожній миті нашого існування, зберігати в серці чудові хвилини дитинства. Характеристика ліричної героїні поезії М. Цвєтаєвої: розумна, начитана, любить музику і художню літературу, романтична, любителька пригод, знає світову історію, співчуває знедоленим, уболіває за справедливість, цінує золоту пору дитинства, сумує за своєю матір’ю, рідним домом, щира, відверта, тонко відчуває красу мистецтва, яке викликає в неї творчу уяву
Джерело: https://dovidka.biz.ua/knizhki-v-obkladinkah-chervonih-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Край дороги росла висока тополя. Розповідь автора про трагічне кохання, пов’язане з цим деревом. Молода дівчина закохується у козака, але той поїхав на війну де й загинув. Дівчина все ще сподівається, що він повернеться, натомість її матір підшукала для неї хорошу партію — старого багатія. Дівчина не хоче йти заміж і матір вирішує віддати її силоміць за старого. Остання надія дівчина — це стара ворожка до якої вона звертається за до Та говорить, що передбачила її прихід і дає дівчині чаклунське зілля, випивши яке на світанку, ще «до півнів» можна повернути коханого «з чужини», але якщо він не повернеться після другого ковтка треба випити в третє… Що має трапитись після третього ковтка стара порадила не питати. Дівчина після не довгих вагань робить все, як їй наказала зробити ворожка, її козаченько так і не повернувся, а вона перетворилась в тополю.