Будь ласка ДО Укажіть різновид повісті Григора Тютюнника «Климко»
А. Автобіографічна
Б Історична
В Соціально-побутова
Г Пригодницька.
2. З якого навчального предмета Климко мав «посередньо»?
А З читання
Б З математики
В З історії
Г З письма.
3. За які харчі ворожка погодилася поворожити Климку?
А За сухарі
Б За німецькі галети
В За сало
Г За картоплю
4. Укажіть термін за його визначенням. «Характерна риса або подробиця, яка має відносно самостійне значення, підкреслює важливість чогось, особливість».
А Символ
Б Мотив
В Художня деталь
Г Контраст
5. Укажіть слова, які найточніше відображають головну думку поезії Л. Костенко «Чайка на крижині»
А Одвічна проблема реалізації творчої особистості.
Б Уславлення, оспівування «крилатості», любові до рідного краю, перебуваючи за його межами.
В Перемога вільного високодуховного життя над обивательщиною, буденністю.
Г Уславлення поетесою картин рідного краю.
6. Який рядок у вірші Л. Костенко «Крила» повторюється?
А «А як же людина»
Б «Крилатим ґрунту не треба»
В «Людина нібито літає»
Г «А крила має»
7. Укажіть народний вислів, який не відповідає змісту оповідання «Скарб»
А Коли нема щастя зранку, не буде й до останку.
Б Добре танцювати тому, кому щастя на дудку грає.
В «Дай, Боже, щастя Настя.
Г Дурень спить, а щастя в головах лежить.
8. Укажіть причину, чому після смерті батьків Павлуся доглядали наймит із наймичкою.
А Вони дуже любили Павлуся.
Б У них не було вибору, бо треба десь жити
В Мати Павлуся перед смертю дозволила їм одружитися, господарювати.
Г Павлусь сам по х залишитися й допомагати йому.
Д Наймичка була Павлусеві за сестру.
9. Установіть відповідність між героями оповідання та їхніми репліками.
1. – Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі так розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів!
2- Будь ласкав… хоч що-небудь дай за те, що принесли твому хазяїнові скарб!
3 - … Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме ще лучче, як теперечки!
4 – Бісові груші… які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде в рот
А мати Павлуся
Б наймичка
В Павлусь
Г наймит
Д сільські парубки​

Справжньою перлиною української літератури, а саме її поезії, є історичний роман “Маруся Чурай”. У цього роману у віршованій формі цікавий сюжет, в ньому присутня мораль, задуматися про яку зможе кожен. Але найцікавішим, що є в цій поемі, є її герої.

Звичайно, найяскравішим героєм є сама Маруся Чурай. Думається, що саме з цієї причини її ім’я було винесено в назву твору.

Першим, що можна сказати про Марусю Чурай, це те, що вона була людиною неймовірного таланту. Вона була справжнім генієм у сфері української пісні, її пісні стали відомі

на території більшості цивілізованих країн світу і принесли нашому народу справжнісіньку славу. Свій талант співачка проявила ще в самій ранній своєї юності.

Маленька Маруся побачила відрізану голову свого батька, при цьому у неї з вуст вирвалася пісня. З цього часу Маруся Чурай розвивала свій талант і ставала все більш і більш вмілої виконавицею пісень. Але Маруся не тільки добре співала, вона також була дуже красивою зовні.

Вона подобалася багатьом місцевим хлопцям, але їй подобався тільки Григорій Бобренко. На жаль, склалося так, що Григорій слабовільно піддався на умовляння своєї жадібної матері і

почав зустрічатися з іншою дівчиною. Маруся Чурай зовсім не збиралася мстити хлопцеві, але вийшло так, що, на жаль, він сам випив ту отруту, яку вона призначила для себе самої.

На щастя, від незаслуженого покарання Маруся Чурай зрештою змогла піти.

При всьому при цьому не можна забувати найголовнішої проблеми, пов’язаної з образом Марусі Чурай. Автор поеми Ліна Костенко підняла перед читачами важливу проблему. Вона показала проблему співвідношення творця і народу. Ті складнощі, з якими зіткнулася талановита співачка Маруся Чурай протягом свого життя, – це не просто випадковість, це ціле явище. У всі часи талановиті люди, в тому числі і співаки, отримували не тільки славу і похвалу на свою адресу.

Негативним було те, що вони отримували від оточуючих ще й заздрість і все інше, що з цим пов’язано. Люди не люблять тих, хто талановитіший, красивіший і кращий, ніж вони самі. З такою ж проблемою ставлення до себе зіткнулася і Маруся Чурай.

На щастя, вона змогла її подолати.

Немає підтверджених даних щодо того, чи є ця історія повністю автентичною. Водночас сумніватися підстав в ній немає. Дійсно, Маруся Чурай була талановитою, приносила користь своєму народові своєю творчістю.

Немає жодних сумнівів і в тому, що, будучи чесною і справедливою людиною, вона могла викликати по відношенню до себе негатив. Все це вичерпно описує образ Марусі Чурай, робить його цікавим і повчальним.

Автор поділив поезію на чотири частини, кожна з яких описує частину доби: I – ранок, II – день, III – вечір, IV – ніч.  У своєму вірші Павло Тичина зумів «оживити» чотири частини доби: ранок, день, вечір і ніч. Поезія має назву «Пастелі», оскільки автор майстерно поєднав мистецтво слова й мистецтво живопису, тому, читаючи вірш, здається, що бачиш яскраву барвисту картину. Окрім звичайних частин доби можна прослідкувати і зображення «доби» людини – її дитинство, молодість, зрілість і старість. Особливо це прослідковується в першій і останній частинах поезії.

I

Пробіг зайчик.

Дивиться —

Світанок!

Сидить, грається,

Ромашкам очі розтулює.

А на сході небо пахне.

Півні чорний плащ ночі

Вогняними нитками сточують.

— Сонце —

Пробіг зайчик.

II

Випив доброго вина

Залізний день.

Розцвітайте, луги! —

: я йду — день —

Пасітесь, отари! —

: до своєї любої — день —

Колисково, колоски!

: удень.

Випив доброго вина

Залізний день.

III

Коливалося флейтами

Там, де сонце зайшло.

Навшпиньках підійшов вечір.

Засвітив зорі,

Прослав на травах тумани

І, на вуста поклавши палець, —

Ліг.

Коливалося флейтами

Там, де сонце зайшло.

IV

Укрийте мене, укрийте:

Я — ніч, стара,

Нездужаю.

Одвіку в снах

Мій чорний шлях.

Покладіть отут м'яти,

Та хай тополя шелестить.

Укрийте мене, укрийте:

Я — ніч, стара,

Нездужаю.