«Вибори до органів місцевого самоврядування».
Яке твоє особисте відношення до діяльності органів місцевого самоврядування? Які особливості виборів до органів місцевого самоврядування в твоєму місті (селі)? Чи знаєш ти, хто є представниками органів місцевого самоврядування в твоєму місті (селі)? Які основні проблеми вирішують органи місцевого самоврядування в твоєму місті (селі)?

«Створюємо дитячу організацію в школі».
Дитяча організація в школі – формальність чи реальна користь? Наведи конкретні приклади діяльності дитячих організацій у школах. Які, на твою думку, дитячі організації потрібні в школі? Визнач першочергові напрями їх діяльності.

«Участь шкільної молоді у прийнятті рішень в місцевій громаді».
Чи ставив ти перед собою питання: «Що я можу зробити для громади?» Чи береш ти сам участь у діяльності громадської організації? Якщо ні, то що тобі заважає? Наведи приклади співпраці шкільної молоді з місцевою громадою. Які конкретні дії шкільної молоді можуть змінити життя твого міста (села) на краще?

1. Виктор для развития своего бизнеса нанял высококвалифицированных специалистов, они работают в фирме Виктора и получают заработную плату.
2. Строительная компания специализируется на изготовлении срубов из различных пород древесины. (лес, др природные ресурсы являются факторами производства ЗЕМЛЯ).
3. В офис завезли новое оборудование, а в цеху установили новые станки  (это и есть капитал физический, если деньги то - финансовый)
4. Менеджер заключил выгодный контракт.
5. Фирма использовала новые технологии, благодаря чему себестоимость продукции снизилась. Для скорейшего сбыта продукции разместили рекламу на телевидении. 

Главное сходство в подходах определения сути истории состоит в том, что все перечисленные авторы подчеркивают существование взаимосвязи между историей и нами, нашей жизнью сегодня. При этом каждый автор выделяет отдельный аспект этой взаимосвязи: например, Плеханов подчеркивает пользу истории для понимания будущего, а Виппер говорит о том, что, наоборот, настоящее нам понять историю. Причем взгляд на историю меняется в зависимости от эпохи: если Чернышевский говорит об истории скорее как об удовольствии для ума и признаке развитой личности, то Кобрин говорит скорее о практической пользе истории (предотвратить катаклизмы), и при этом уверен, что человечество не помнит и не понимает истории - ведь оно упорно продолжает ее повторять. 
Утверждение Карсавина можно понять так, что изучая историю, мы изучаем историю вовсе не отдельных людей, народов или государств; мы изучаем историю всего человечества. Поэтому, чтобы по-настоящему понять историю, мы должны рассматривать отдельные народы и государства как части одного целого, между которыми существует взаимосвязь.