С ОТВЕТАМИ НА КРОССВОРД ХОТЯ БЫ ЧТО СМОЖЕТЕ

По горизонтали:1. Потомки первых жителей Рима.2. Река в Италии.3. Крупнейший амфитеатр, сохранившийся до наших дней Рим».5. Один из органов власти в Риме.6. Римский император.7. Пять тысяч римских воинов.8. Она сменила республику.9. Бог войны и покровитель Рима.10. Он погубил город Помпеи.По вертикали:1. Вечные враги римлян.2. Пожизненная должность Цезаря.3. Победитель Спартака.4. Великий полководец Карфагена.5. Страна на Апеннинском полуострове.6. Римская домашняя одежда.7. Торжественный въезд в Рим полководца-победителя.8. Его воспитателем был Сенека.9. Ученики Христа.10. Брат Тиберия Гракха.

за часів правління Перікла, що називають «золотою добою» Афін, визначити причини поразки Афін у Пелопоннеській війні й наслідки перемоги Спарти для подальшого розвитку суспільного ладу Афін.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

називати час правління Перікла в Афінах, Пелопоннеської війни; характерні риси тиранічного й демократичного правлінь, політичного устрою Афін доби Перикла;

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «демос», «демократія», «тиранія», «громадянин»;

визначати наслідки Пелопоннеської війни;

висловлювати власне судження про демократію в Афінах, її сильні та слабкі сторони.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з датами.

1) Коли розпочалися греко-перські війни? Скільки років тому це відбулося?

2) Коли відбулася Марафонська битва?

3) Скільки років минуло від Марафонської битви до битви при Фермопілах?

4) Коли був створений Афінський морський союз?

5) Скільки років минуло від Саламінської битви до укладення Каллієвого миру?

6) У якому столітті був укладений Калліїв мир?

Фронтальне опитування.

1) Назвіть причини греко-перських війн.

2) Завдяки чому греки здобули перемогу?

3) На яких умовах був укладений Калліїв мир?

Підсумком фронтального опитування має стати висновок: перемога в греко-перських війнах сприяла економічному, політичному, культурному розквіту Греції і, насамперед, Афін.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на запитання.

1) Який період називають «золотою добою» Афінської держави?

2) Чим обумовлена така назва?

3) Які зміни в політичному устрої Афін відбулися за Перікла?

У своїх відповідях учні повинні відзначити, що за часів правління Перікла остаточно сформувався демократичний устрій Афін. Усявлада в державі належала демосу — народу. Верховним органом влади були народні збори, у яких брали участь усі афінські громадяни, яким виповнилося 20 років. Таким чином, афіняни не делегували своїх громадянських прав, а здійснювали реальне народоуправління за до народних зборів. Повноправними громадянами вважалися чоловіки, мати і батько яких було афінянами.

Народні збори вирішували найважливіші державні питання: оголошували війну й укладали мир, обирали вищих посадовців, приймали нові закони.

Іще одним важливим державним органом була «Рада п’ятисот», яка попередньо розглядала справи, що мали обговорюватися народними зборами, управляла фінансами, наглядала за флотом, упорядкуванням міста, карбуванням монет.

Важливу роль в Афінах відігравав суд присяжних, який обирався за до жеребкування. На розгляд суду передавалися всі судові справи.

Учитель привертає увагу учнів до того, що навіть в епоху Перікла, коли афінська демократія досягла свого розквіту, далеко не всі жителі Афін брали участь у роботі народних зборів. Жінки, раби, іноземці не мали права голосу

Хранитель очага. великий князь глава великих княжеств на руси 10-15 вв. и государства 15 - сер. 16 вв. в российской империи член императорской фамилии, .. имперские князья в ""священной римской империи"" сословие непосредственных вассалов императора; пользовались многими привилегиями. самые влиятельные имперские князья составляли коллегию курфюрстов. . князь вождь племени, правитель государства или государственного образования. в средневековой германии князь ( furst) -представитель высшей имперской аристократии, обладавший особыми привилегиями. в странах светлейший князь в россии 18-19 вв. дворянский титул, дававшийся за особые личные заслуги (первый светлейший князь - а. д. меншиков, с 1707). . князь — глава феодального монархического государства или отдельного политического образования (удельный князь) в ix-xvi веках у славян и некоторых др. народов; представитель феодальной аристократии; позднее — дворянский титул. термин «князь» используется для передачи западноевропейских титулов, восходящих к princeps и также иногда dux (обычно герцог) . княгиня — жена князя, княжич — сын князя (только у славян) , княжна — дочь князя. у славян первоначально князь был племенным вождём, возглавлявшим органы военной демократии. древнейшее качество князя как старейшины рода отложилось в свадебной лексике, где новобрачные (условные основатели рода) именуются «князем» и «княгиней» . затем князь постепенно превратился в главу раннефеодального государства. функции князя: военная — организация нападения и защиты племени. в обществе высоко ценилась военная храбрость князя. судебная — князь лично председательствовал на гласном суде, а также взимал судебные штрафы (виры) религиозная — в языческое время князья являлись инициаторами и организаторами жертвоприношений. , что связано с развитием у слова «князь» значения «священник» в чешском и польском (ср. ксёндз) . княжеская власть, сначала чаще всего выборная, постепенно становится наследственной (рюриковичи на руси, гедиминовичи и ягеллоны в великом княжестве литовском, пясты в польше, пржемысловичи в чехии и т. д.) . князья, являвшиеся главами крупных феодальных государственных образований на руси и в литве, назывались великими князьями (в некоторых странах, например, в польше, чехии, галицко-волынском княжестве, князья — главы феодальных монархий — приняли титул королей) . с образованием централизованного государства удельные князья постепенно переходили в состав великокняжеского (с 1547 — царского) двора в россии и королевского двора в польско-литовском государстве. в россии до xviii века звание князя было только родовым. с начала xviii века титул князя стал также жаловаться царём высшим сановникам за особые заслуги (первый князь — а. д. меншиков) .