Зробити синтаксичний розбір речення: Цвітуть березневі сніги, співають струмочками, все довкола озивається мотивом радості, і найдужче її чуть у світлі сонця, яке й творить священну, нетлінну красу весни.

- Алло, добрий день! Це квартира Тарасенків?
- Так.
- Це Михайло, шкільний приятель Сашка. А можна його до телефону?
- Нажаль, Сашка немає – він зараз на тренуванні з футболу.
- Тренування проходить у нашій школі?
- Так. Воно закінчиться десь за півгодини.
- Дуже добре! То я зустріну його біля школи. Я маю повернути йому енциклопедію з історії, яку він позичав мені два тижні тому. Я захворів і не ходив до школи цей час, тож не мав змоги віддати книгу і подякувати.
- Зрозуміло. Сашко після тренування піде прямо додому, тож ти теж можеш підійти одразу сюди.
- Дякую, але я не знаю точно, де ви живете, тому я краще перестріну Сашка біля школи. А якщо раптом ми не зустрінемося, перекажіть йому, будь-ласка, щоб він мені передзвонив.
- Добре, Михайле!
- Дякую Вам!
- Нема за що.
- До побачення!

Привіт, Сашко!
Привіт, Дмитрику! Вчитель саме за нас прибирати шкільне подвір'я.
Мені не подобається прибирати шкільне подвір'я ! Чому я маю йти??
Тому, що ми маємо берегти нашу школу чистою.
Все, одно, я ненавиджу це заняття!
Уяви, що шкільне подвір'я -це твоя кімната, а замість вчительки уяви перед собою маму, і тоді все буде даватись легко.
А якщо не вийде?
Уяви, що мама каже, ,, Якщо ти не поприбирає кімнату ми сьогодні не поїдемо на піцу", повір стане набагато краще!
Ну все, переконав! Я пішов. Ти йдеш?
Так зараз тільки візьму речі з гардеробу.