Завдання 1
У поданих реченнях зніміть риски, спочатку записавши ті, що містять
складні сполучники, а потім – ті, що містять однозвучні сполучення займенників
із прийменниками. Чи відіграє якусь роль у правописі цих слів наголос?
1. І ось за/те, аби він знав, важкий ячмінь медовим вкусом бджолу за лапку
Лоскотав (М. Вінграновський). 2. Ходив я та плакав, та людей шукав, що/б добру
навчили (Т. Шевченко). 3. І ходиться коло винограду, як коло рідної дитини,
і годиться йому, за/те ж і звикається до нього, як до близької істоти
(М. Коцюбинський). 4. Ще добре, хоч Ілько дома, а щоб вона та сама вдіяла
(А. Головко). 5. На/що ти дивишся так пильно? (Леся Українка) 6. Якби мені дістати
струн Живих, потужну пісню я б на струнах грала (Леся Українка). 7. Тож як
мудрості доходиш, - хочеться і жить, і жить (П. Тичина). 8. Вони ж співають про
якусь кирею, про/те, що хтось когось занапастив (Л. Костенко). 9. На/що ходиш
назирці за мною? На/що витяг з темної води? (Я. Костенко). 10. Тож сіль землі,
тож сила молода ішла на смерть, на згубу неминучу (Леся Українка). 11. Пани
кричали й галасували. Здавалось, нібито давні царі давньої Еллади з'їхались на
Олімпійські ігрища (І. Нечуй-Левицький).
Борода не робить мудрим чоловіка.
В умілого і долото рибу ловить.
Вік живи - вік учись.
Вчення в щасті красить , а в нещасті тішить.
Вченому світ , а невченому тьма.
Гарно того вчити , хто хоче все знати.
Голова без розуму , як ліхтарня без свічки.
Голова не на те , щоб тільки кашкет носить.
Грамоти вчиться - завжди пригодиться.
Грамотний - видющий і на все тямущий.
Дарма , що малий , а й старого навчить.
Де старий спотикнеться , там нехай молодий добре напнеться.
Дивиться рідко , та густо бачить.
Догана мудрого більше стоїть , як похвала дурного.
За битого двох небитих дають , та й того не беруть.
За дурною головою рукам і ногам немає спокою.
За одного вченого дають десять невчених.
За одного грамотного сім неграмотних дають.
Знає , на чім світ стоїть.