Запишіть подані речення фонетичною транскрипцією, підкресліть слова, у яких наявна прогресивна асиміляція, дисиміляція або спрощення. Охарактеризуйте явища. 1. Щімко зайшлося серце, відчуло щось у далекій далечі, куди не могла сягнути й думка, майнуло, неначе метеор, що згоряє десь там, у сивій пустельності пралісів, і від того лету не лишилося сліду, та лишився стукіт у грудях, гарячий і тривожний – хто зна, чого воно так стукотіло. 2. Серпик місяця набрав ясноти, й зорі побільшали та опустилися нижче. 3. Кажуть, кохання треба чекати. Чекати, як сходу сонця, і воно неодмінно прийде. 4. Людський світ одвіку стоїть на совісті, щирості й правді, трьох стовпцях, і, якщо підпиляти хоч один, обов’язково перекинеться. 5. Небо побіля хмари почервоніло ще 50 дужче, прибрало якогось зловісного, аж синюшного, кольору… (З творів Мушк.).
На мою думку, слово друг накладає на людину дуже велику відповідальність.
Тільки справжня дружба витримує всі випробування і триває роками. Справжній друг провідає тебе тоді, коли ти хворий. Не залишиться байдужим до твоєї відсутності. Завжди поділиться новинами. З ним цікаво. Є багато спільних інтересів. Друг не обмовить. Порадить вихід із складної ситуації. Не зробить боляче.
Ось таким має бути справжній друг.
Я вважаю, що добре тому, хто має вірного друга.
З ним єднають спільні інтереси, тому цікаво. Друг сумуватиме без тебе, тому обов’язково провідає при хворобі. Буде разом з тобою радіти успіхам. Дасть слушну пораду та підтримає в скрутну хвилину. Не образить поганими словами. Не говоритиме неправди про тебе іншим.