Найвища наука життя - мудрість, а найвища мудрість - бути добрим
Добре бути корисним, але корисніше бути хорошим. Добро завжди цінується, адже нам приємно, коли хтось допомагає нам без користі, або ж робить дрібні, незначні на перший погляд речі, такі як поступитися місцем в автобусі, або притримати двері. Завжди приємно побачити посмішку мами, після того як допоміг їй, або ж отримати подяку від будь-кого за якусь добру справу. Роблячи добро, ми починаємо поважати самого себе, а люди ставляться до нас ще краще. Не варто когось ображати, коли в тебе поганий настрій, адже якщо ти хочеш доброго ставлення до себе, то стався й до інших по-доброму. Добро - це те, що зберігає частинку людяності в нашому серці, і головне ніколи не забувати про це!
Дружба - це велика цінність Виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла. Цицерон Однією з основних духовних потреб людини є спілкування. Спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. Саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним. У великому світі людині важко знайти собі такого друга, але ще важче — не втратити його через якусь дрібницю, не «розміняти» стосунки з ним. Справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч. Хоча кожен із нас у якомусь сенсі є егоїстом, справжня дружба — це такі стосунки, які вимагають відданості, а іноді, навіть, і самопожертви. Хто просить, а давати забуває, матиме тільки те, що має. (Колумбійське прислів'я) У дружбі інтереси товариша повинні важити не менше, ніж власні, бо саме принципи рівності та взаємоповаги, ставлячи людей на найвищий щабель, допомагають зберегти у серці почуття безкорисливої любові до друга. Ми просимо друга прийти до нас, пропонуємо свої послуги, обіцяємо розділити з ним стіл, дім, майно; справа за малим — за виконанням обіцяного. (Жан де Лабрюйер) Не можна плутати щиру дружбу із приятельськими стосунками, тому що приятелів у людини може бути безліч, але справжній друг — завжди один. У приятелів можуть бути схожі інтереси, спільне місце роботи або навчання, але між ними немає справжнього духовного єднання, яке робить людей одним цілим (наскільки це можливо). Дружба — це тонка та тендітна річ, і, знайшовши у багнюці цей «діамант дорогий», потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб він не втратив свого блиску. Так, близькі стосунки вимагають відмови від брехні, фальші, недовіри. Не довіряти другові більш ганебно, ніж бути ним обдуреним.
Добре бути корисним, але корисніше бути хорошим. Добро завжди цінується, адже нам приємно, коли хтось допомагає нам без користі, або ж робить дрібні, незначні на перший погляд речі, такі як поступитися місцем в автобусі, або притримати двері. Завжди приємно побачити посмішку мами, після того як допоміг їй, або ж отримати подяку від будь-кого за якусь добру справу. Роблячи добро, ми починаємо поважати самого себе, а люди ставляться до нас ще краще. Не варто когось ображати, коли в тебе поганий настрій, адже якщо ти хочеш доброго ставлення до себе, то стався й до інших по-доброму. Добро - це те, що зберігає частинку людяності в нашому серці, і головне ніколи не забувати про це!