За зображеною ситуацією розіграти усний діалог з однокласниками , використавши звертання до кожної особи ,що на ілюстрації ,та опорні слова: пан,пані, хлопець,контролер,кондуктор,водій, заєць, проїзд, квиток, штраф, виходити,заходити,будь ласка,вибачати,запишіть діалог

Відповідь:

Твір «Мої враження від твору «Гуси-лебеді летять»»

Повість «Гуси-лебеді летять» надзвичайно мені сподобалась. Михайло Стельмах легко, цікаво, з гумором та водночас ностальгічним сумом розповідає про власне дитинство. Воно випало на важкі післяреволюційні роки, коли країна була спустошена війною, розрухою та голодом. Автор не став прикрашати тогочасну дійсність. Однак дитинство все одно залишилось найчарівнішим часом у житті.

«Прямо над нашою хатою пролітають лебеді,» - так починається перший розділ повісті. Цим же образом твір і завершується. Гуси-лебеді виступають символом швидкоплинних дитячих років, часів, що вже ніколи не повернуться.

Мені дуже сподобався головний герой – Михайлик. Він веселий, кмітливий та винахідливий, завжди знайде собі розвагу та товариство. Однак при цьому він завжди допомагає своїм рідним та друзям. Небайдуже йому й до чужої біди.

Пригоди Михайлика, його свіжий та незвичайний погляд на прості та буденні справи, добрий та влучний гумор, цікава народна мова та казки – все це не може залишити байдужим.

Значне місце у повісті займають ліричні відступи. Автор показує нам розміркування головного героя над власними вчинками, діями інших людей. Завдяки ним можемо відчути, як маленький Михайлик сприймає оточуючий світ, знайомимося з долями та минулим інших героїв.

Повість «Гуси-лебеді летять» - це прекрасна казка та разом із тим надзвичайно реалістичний твір про дитинство, дружбу та родину, життя та смерть, радість та смуток.

Пояснення:

«Усі блага і радощі життя створюються працею і тільки працею. Праця – корінь моральності». Ця «норма моральності» відображає погляди В.О.Сухомлинського на значення праці у моральному вихованні дітей. Адже основним засобом формування в дитини звички віддячувати людям добром за добро педагог вважав залучення її до суспільно корисної праці. Працю у моральному вихованні дитини педагог розумів насамперед як матеріальне втілення добрих почуттів: «Праця не тільки там, де людина сіє хліб або саджає дерево. Найбільш тонка, найбільш складна праця, коли людина приходить до людини, бачить у її очах, читає між «рядків» її поклик по до Ця праця є вищою мірою людського духу». Василь Олександрович на власному досвіді переконався: моральне виховання працею дає найбільший ефект, коли праця «одухотворяється», або «олюднюється». Він умів віртуозно поєднувати гру з корисною діяльністю. Ось один з прикладів, наведених Василем Олександровичем: «Коли мої діти вперше йшли шкільною ділянкою, я звернув їхню увагу на маленький дубок, що невідомо як виріс біля самої стежки…- «Подивіться, діти, на гіллястий, кучерявий дуб, що росте біля дороги, - сказав я.- Цей дубок теж став би таким міцним деревом, та йому не пощастило. Бачите, хтось уже наступив ногою на ніжну гілочку, але вона все-таки випросталася. Дубочок можна врятувати». І малюки побачили те , повз що проходили байдуже….- «Як же його врятувати?»- запитали діти, звернувш до мене тривожний , благальний погляд. Дубок для них уже не один з тисячі дубків, які можуть з’явитися під сонцем, а їхній єдиний у світі дубок.Приносимо лопату, викопуємо велику брилу землі, переносимо ніжну стеблину з коренем і землею. Викопуємо яму в тихому, затишному куточку…- і ось наш дубок у безпеці. Діти йдуть додому, несучи в серці дороге, єдине почуття. Прийшовши наступного дня, одразу ж біжать до свого дубка». Вирішальне значення у моральному вихованні, зазначав педагог, має не те, скільки,наприклад, дерев посадила дитина, а те, чим стало для неї хоча б одне єдине деревце, як воно увійшло в її серце. Добрий вчинок, корисна праця мають залишати хвилюючий слід у душі малюка, викликати шляхетні почуття. Моральна вихованість людини починається з бажання робити добро, а такі моральні риси як людяність, доброзичливість, вдячність, почуття обов’язку народжуються в турботі, хвилюванні про інших, в діяльності на користь людей, що навколо.
Отже, залучення дитини до суспільної праці – найважливіший етап у моральному вихованні та вихованні взагалі.