Вправа 10. підкресліть слова, у яких буквосполучення дз, дж позначають один звук. вiджити, віддзвонити, дзьоб, відзначити, джерело, роздати, піджати, дзенькіт, дзвінок, підземний віддзеркалення, джентльмен, ґудзик, підземелля, дослідження, дзеркало, бджола, дзюрчати, надзвуковий, передзбиральний, відзвучати, воджу, джунглі, відзначатися, віджим, наджидати, відзначити, джміль, джерело.

Творчість кожного митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше залишить свій відбиток історія, суспільні, політичні чи громадські чинники, ну і звісно, особисті переживання. Кохання, щастя, любов чи біль, смуток, обов»язково залишиться у творчості людини.

Перечитуючи вірші видатної української поетеси Лесі Українки, невільно починаєш вникати у чарівний світ творчості, відчуваючи всі переживання і кожен дотик кохання чи розчарування у житті цієї, на вигляд слабкої, але в душі безмежно сильної жінки.

Леся Українка, а в житті Лариса Петрівна Косач, народилась на Волині, серед чудової, недоторканої природи, синіх озер і піднебесних борів. Мати – відома письменниця Олена Пчілка. У родині завжди шанувались народні звичаї, традиції, панувала творча атмосфера. Саме це і стало поштовхом для маленької Лариси, почати творити. Ще с самого дитинства вірші дівчинки вирізнялись своїми серйозними думками і висловами.

Хвороба, яка застала письменницю у ранні роки, залишила значний відбиток у житті і творчості письменниці. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила щоденно, великими муками боротись за своє життя. Під час свята Водохреща, дівчинка загралась, і не помітила, як промочила ноги. Саме це і стало початком жахливої хвороби – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок.

Проживши всього сорок два роки, поетеса залишила незабутній скарб, гордість українського народу – свої вірші. Не тільки українці, а й весь світ вічно будуть пам`ятати цю сильну духом жінку.

Объяснение:

.

Харьков — это один из самых больших городов Украины. Его еще называют первой столицей, так как он ею был в советские времена. Харьков – красивый, светлый и живописный город, расположенный на северо-востоке Украины. В нем живет много людей, которые учатся, работают, отдыхают. Главные реки Харькова – Харьков, Лопань, Уди. Через них давно уже построены мосты, по которым можно ходить, ездить, или просто стоять и любоваться течением. В центре города расположен прекрасный парк, который носит имя Тараса Григорьевича Шевченко.

Возле него – площадь Свободы, самая большая площадь в Европе. Здесь по обыкновению проходят все городские праздники, на которые собирается очень много людей, играет музыка, пускают фейерверки. Здесь же, неподалеку, стоит новое здание Харьковского Театра оперы и балета – очень интересное монументальное сооружение, перед которым построено чрезвычайно впечатляющие фонтаны. Вечерами много молодёжи собирается возле них. Главная улица города – Сумская. На ней также много магазинов, банков, Дворец Бракосочетания и просто красивые дома, в которых живут харьковчане.

Харьков также крупный научный и студенческий центр. В нем много научно-исследовательских и учебных институтов, среди них есть очень известные.

Наш город еще и большой промышленный центр. Здесь делают самолеты, турбины; тракторы, телевизоры, велосипеды. Правда, много заводов сейчас не работает так, как раньше, но вероятно, что со временем все наладится. В Харькове работают кинотеатры, театры, музеи, есть цирк и планетарий. И так много детей на каникулах посещают выставки, ходят на спектакли, смотрят фильмы и развлекаются. Весной, когда распускаются кудрявые клены и каштаны, цветет абрикос, зеленеет трава и светит солнышко, наш город становится особым! Люди чаще гуляют по улицам, улыбаются, и радуются, что живут в таком красивом городе.