Життя — постійний рух вперед. Неможливо двічі увійти в одну й ту ж саму річку: за мить вода в ній стане іншою, новою. Все навколо змінюється. Так само змінюється й росте сама людина. І дуже важливо, щоб це був не просто приріст біомаси, перебіг певних фізіологічних процесів, а насамперед ріст в духовному плані. Цей ріст неможливий без звичайнісінького накопичення знань, нової інформації. Однак і самих знань буде замало. Знання в поєднанні з високими моральними якостями, бажанням змінити щось на краще сприятимуть великим змінам як в житті окремої людини, так і в житті самого суспільства.
Що значить вчитися? Протягом усього свого життя людина, сама того не підозрюючи, постійно чогось навчається. Дитина, приміром вчиться ходити, вона пізнає світ, вона вже намагається розпізнавати добро і зло, розуміє, що добре, а що — погано. Учень здобуває у школі нові знання, які йому неодмінно знадобляться в майбутньому. Доросла людина з часом набуває певного життєвого досвіду, стає мудрішою, змінюється її світосприйняття: на звичайні речі, які, здавалось, були колись дуже важливими, вона дивиться ніби по-філософськи.
Важливу роль також у житті кожного з нас відіграє самоосвіта. Людина завжди повинна вчитися. Самоосвіта — це не лише цікава, й захоплююча річ, це важлива складова людського життя, що дає неабияку користь. Якщо, наприклад, людина вивчає іноземні мови, вона не просто розширює свій світогляд, а ще й тренує пам'ять, удосконалює її. До того ж, особистість, яка розвиває власні здібності, притягує, зацікавлює людей, з нею завжди хочуть спілкуватися.
Саме тому дуже важливо завжди пам'ятати, що знання змінюють, удосконалюють, прикрашають наше життя, додають йому яскравих фарб. Кожна людина повинна вчитися, повинна намагатися дізнатися щось нове. І недарма давньогрецький філософ Цицерон колись сказав, що непрагнення до знань — це теж невігластво.
Людина завжди у всі часи прагнула до свободи. Тільки розуміння свободи у всіх різне.
Я думаю, що свобода — це, в першу чергу, свобода від забобонів. Забобони обмежують здібності людини, оскільки в більшості випадків засновані на помилкових знаннях і виводах. Свобода — це свобода вибору. Людина винна сама вибирати, де йому вчитися і працювати, де йому жити. Свобода — це розумні закони і розумне підпорядкування ним. Закони повинні ґрунтуватися на пошані до особи. Справедливі закони забезпечують людині свободу. Свобода — це свобода слова, друку, думки. Людина повинна мати право думати і говорити те, що думає. Всяка думка, навіть помилкова, заслуговує пошани. Немає поганих думок, поганих смаків. Є різні. Свобода — це можливість самому ухвалювати рішення і нести за них відповідальність. Заборона чого-небудь ми, підлітки, сприймаємо як обмеження свободи. Сьогодні я маю право вибирати місце навчання, улюблене заняття, друзів. Я можу вибирати, яку книгу прочитати, яку музику слухати. Я не вільна від думки тих, що оточують. І якщо я в чомусь не згодна з більшістю, це не означає, що я кидаю виклик. Я хочу утвердиться як особистість. Я розумію, що свобода внутрішня важливіша, ніж фізична.
Що значить вчитися? Протягом усього свого життя людина, сама того не підозрюючи, постійно чогось навчається. Дитина, приміром вчиться ходити, вона пізнає світ, вона вже намагається розпізнавати добро і зло, розуміє, що добре, а що — погано. Учень здобуває у школі нові знання, які йому неодмінно знадобляться в майбутньому. Доросла людина з часом набуває певного життєвого досвіду, стає мудрішою, змінюється її світосприйняття: на звичайні речі, які, здавалось, були колись дуже важливими, вона дивиться ніби по-філософськи.
Важливу роль також у житті кожного з нас відіграє самоосвіта. Людина завжди повинна вчитися. Самоосвіта — це не лише цікава, й захоплююча річ, це важлива складова людського життя, що дає неабияку користь. Якщо, наприклад, людина вивчає іноземні мови, вона не просто розширює свій світогляд, а ще й тренує пам'ять, удосконалює її. До того ж, особистість, яка розвиває власні здібності, притягує, зацікавлює людей, з нею завжди хочуть спілкуватися.
Саме тому дуже важливо завжди пам'ятати, що знання змінюють, удосконалюють, прикрашають наше життя, додають йому яскравих фарб. Кожна людина повинна вчитися, повинна намагатися дізнатися щось нове. І недарма давньогрецький філософ Цицерон колись сказав, що непрагнення до знань — це теж невігластво.
Я думаю, що свобода — це, в першу чергу, свобода від забобонів. Забобони обмежують здібності людини, оскільки в більшості випадків засновані на помилкових знаннях і виводах. Свобода — це свобода вибору. Людина винна сама вибирати, де йому вчитися і працювати, де йому жити. Свобода — це розумні закони і розумне підпорядкування ним. Закони повинні ґрунтуватися на пошані до особи. Справедливі закони забезпечують людині свободу. Свобода — це свобода слова, друку, думки. Людина повинна мати право думати і говорити те, що думає. Всяка думка, навіть помилкова, заслуговує пошани. Немає поганих думок, поганих смаків. Є різні. Свобода — це можливість самому ухвалювати рішення і нести за них відповідальність. Заборона чого-небудь ми, підлітки, сприймаємо як обмеження свободи. Сьогодні я маю право вибирати місце навчання, улюблене заняття, друзів. Я можу вибирати, яку книгу прочитати, яку музику слухати. Я не вільна від думки тих, що оточують. І якщо я в чомусь не згодна з більшістю, це не означає, що я кидаю виклик. Я хочу утвердиться як особистість. Я розумію, що свобода внутрішня важливіша, ніж фізична.