Визначити однорідні члени речення. Перепишіть, розставте, де потрібно, розділові знаки. Визначте синтаксичну роль однорідних членів речення.
1. Червоним великим колом заходило сонце.
2. В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки.
3. Сірі ледве помітні в тумані плавні непривітно шуміли.
4. Хто хоч раз на віку бачив такі болючі смертельною вогкістю
обведені пташині очі той ще більше має шанувати усе живе.
5. Промерзлі до темного дрожу блакитні каштани в руках задубілих тримають погаслі свічки.
6. На товстих куцих пальцях блищали важкі золоті персні з дорогими блискучими камінцями.
7. Чумаки їдуть з Криму в темних просмолених сорочках.
8.Полилися веселі хорові народні пісні.
...Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну...
В. Сосюра
Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі - в нашій славній Україні.
Любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, стежки дитинства, до мудрості народної казки. Не знаючи історії рідного народу, не можна бути громадянином своєї держави.
Як і для кожного з нас, Батьківщина для мене - це місто, де я народився і живу, де живуть і працюють мої батьки, - земля моїх пращурів!
Батьківщина - це рідний дім, де на тебе чекають завжди з любов'ю і надією; це місце, до якого людина завжди повертається, де б вона не мандрувала у світі.
Батьківщина - це все, що мене оточує: і небо, і зорі; ліси і поля; люди, які поруч зі мною в радості чи смутку; це те, що підтримує людину у час негоди, дає сили пережити усі негаразди.
Нехай рідна земля пошле нам силу для життя. Подивімося на голубе небо і думкою, як у тій чудовій пісні, полинемо аж до сонця і зірок і поглянемо на трепетну Землю, - і тоді відкриється нам на зелено-голубому лоні планети край, що нагадує собою серце, - і це Україна, співуча рідна моя земля.