Випишіть підряд односкладні речення: 1) означено-особові; 2) неозначено-особові; 3) узагальнено-особові; 4) безособові; 5) називні. Двоскладних речень не виписуйте. Уже врожай зібрали. Буде ще жарко. З’їзд письменників. Звірте підписи. Знай правила поведінки. Успіх забезпечено. На підвіконні квіти. Багато говорять про це. Стара історія. Другий день дощ. Стало темно. Працюємо разом. Не зашкодь довкіллю. Повіяло холодом. Запиши собі. Сьомий день.

                                   Чарівна осінь.

       Минуло літо .Владною господаркою йде по рідному краю чарівна осінь.

Заквітчала вона поле,ліс,сади і парки.Осінь пофарбувала золотом вбрання дерев.Трава пожовкла і прилягла до землі .На ланах ніжною зеленою щіточкою зійшла озимина.Ліс одягнувся в яскравий одяг.Тільки величаві сосни і ялинки стоять у зеленому вбранні.На блакитному небі пливуть у далечінь білі хмари.Ласкавий вітер натягнув у повітрі срібні струни.Це летить тоненьке павутиння.Настало бабине літо.

       Щедра осінь,частує всіх своїми дарами.Чарівниця про всіх дбає. 

сойдет?

Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене ніби камінь звалився з душі.