Гармонія людини і природи - велика духовна цінність. "Якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить, природа людину створила - людина її переробляє.
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.
Сижу зараз в лікарняному ліжку і дивлюсь на осінній дощ, і згадую вчорашній день ...
Ми з друзями збирались походити по калюжам, після дощу. Мама дістала татову дитячу куртку, яка була на мене зовсім велика.І заставила мене у ній іти до друзів. Я зівсно її зняв, бо подумав що друзі глузуватимуть з мене. А надворі було холодно. Я весь час згадував про мамині слова " Не знімати куртку". Але сміх друзів також був важливим. Мені все було холодно і холодно. Звісно я простудився, але все - таки розпові матусі про цю історію. Вона ніжно мене пригорнула до себе і мені враз стало тепліше.
Гармонія людини і природи - велика духовна цінність. "Якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить, природа людину створила - людина її переробляє.
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.
Сижу зараз в лікарняному ліжку і дивлюсь на осінній дощ, і згадую вчорашній день ...
Ми з друзями збирались походити по калюжам, після дощу. Мама дістала татову дитячу куртку, яка була на мене зовсім велика.І заставила мене у ній іти до друзів. Я зівсно її зняв, бо подумав що друзі глузуватимуть з мене. А надворі було холодно. Я весь час згадував про мамині слова " Не знімати куртку". Але сміх друзів також був важливим. Мені все було холодно і холодно. Звісно я простудився, але все - таки розпові матусі про цю історію. Вона ніжно мене пригорнула до себе і мені враз стало тепліше.
А за вікнами плакав дощ ...