В Зустрінемося там, г Вислів, ... , є двоскладним реченням.
(0, )
8. Складнопідрядним із підрядною означальною частиною є речення
А на дорогах життя нам розлука дана, щоб сильніше і глибше любити.
Б Я люблю твої кроки у тихих садах, де троянди густі розцвітають.
в Там, де яблуня розквітла, хтось розбризкав срібний чар.
ГЗнаю я, що й мені вже час осінь мою зустрічати.
(0, )
14​

Коли я поверталася зі школи то зустріла подругу, вона була заплакана. Я запитала: "Що з тобою, Марійко?" Вона розповіла мені, що по дорозі зі школи в неї загубився телефон вона всюди шукала, але незнайшла, питала чи мені незустрічався. Я сказала, що, ні. І вона заплакана пішла додому. Я теж пішла в сторону дому. Я всю ніч думала про Марійку, а вранці як завжди пішла до школи. ключ від класу знаходиться в мене і тому я приходжу раніше за всіх. Зайшовши в клас на підлозі я побачила телефон, підняла його, а це Марійчин. От вона зрадіє подумала я. Це була несподівана знахідка для всіх, а особливо для Марійки.

Моя улюблена книга "Дюймовочка" 

Казку “Дюймовочка”, написав один знаменитий поет, Ганс Християн Андерсен. Ця казка вперше була опублікована в книгах, у Данії, в одна тисяча вісімсот тридцять п’ятому року, у збірнику казок для дітей, у другому томі. Цю казку Андерсен придумав для дітей 

На початку казки “Дюймовочка”, Андерсен пише про жінку, що не могла мати своїх рідних дітей, і от свершилось чудо, що впало нещасній жінці, як сніг на голову, і вона була не нескінченно рада, цій чудесній події. У цієї жінки, що довгі роки не могла мати дітей, з’явилася Дюймовочка, вона ж і є головною героїнею казки. Автор цієї казки, хотів донести до дітей, що чудо здійснює тільки з добрими людьми й у знак благородности й доброго серця, доля обов’язково піднесе довгоочікуваний подарунок 

Далі автор описує крихітну дівчинку, що була ростом з дюйм, героїню казки. Автор видумав цей казковий персонаж в особі Дюймовочки, особисто сам. Ця крихітна дівчинка, собою була дуже гарна, і в неї було дуже добре й світле серце 

Усе в окрузі любувалися й захоплювалися цією маленькою дівчинкою. Жінка, який подарувала доля цієї незвичайної дитини, дуже любила Дюймовочку і як за своєю рідною дочкою доглядала за нею, поки вона була в дитячому віці 

Автор цієї казки, так само повідомляє дітей, про те, що не буває в житті всі добре, а буває таке, що в житті трапляються ще й неприємності. Далі придумавши в казці сумну історію про Дюймовочку. Історія полягала в тім, що Дюймовочка потрапила в чіпкі лабети двох кротів 

Один кріт був жадібн, злим і заможним, котрої хотів женитися на Дюймовочке будь – яким Другим кротом, є мати жадібного крота, вона так само була не добра душею й дуже хитра 

Далі Андерсен розповідає дітям у своїй казці про те, що не буває зле, без добра. Незабаром Дюймовочка зустрічає парубка, у якого було таке ж добре серце, як і в неї. У цього незнайомця Дюймовочка закохується з першого погляду. Те ж саме випробував парубок, зустрівши Дюймовочку. Після чого він неї рятує, від жахливих кротів, і грають пишне весілля 

У дитинстві, мені дуже подобалася ця чудова книга.