Мама каже, що у мене непростий характер, хоча я так не вважаю. Можу сказати, що я досить запальний і переймаюся від найменшої іскри. Але при цьому ніколи довго не тримаю образи, швидко прощаю і забуваю. Мені здається, що якщо довго носити в собі образу, обдумувати її, переварювати, то вона наростає як сніжний ком і починає тебе душити. Вона тягне вниз і робить тільки гірше своєму носієві.
Я вважаю, що жити треба по справедливості, і найбільше мене зачіпає, якщо я бачу, що когось обманюють або надходять з ним безчесно. Тоді я намагаюся зробити все можливе, щоб правда виплила. Багатьом це не подобається, і іноді у мене з-за цього навіть бувають проблеми, але такий вже я.
Я розумію, що мій характер далекий від ідеалу, і є у мене негативні риси, наприклад, лінь. Іноді буває, що є робота, яку терміново потрібно зробити, а мені хочеться просто полежати на дивані або подивитися телевізор. Я намагаюся з цим боротися, але буває, що програю. Тоді доробляти необхідну роботу доводиться вночі або напередодні здачі. Звичайно, я розумію, що лінь – це погана якість і його треба позбутися, я буду намагатися і сподіваюся, що з часом у мене вийде.
Ще у мене є певна частка романтики. Наприклад, я дуже люблю милуватися заходом або сидіти вночі на березі озера і дивитися, як у водній гладі відбивається луна. В такі моменти в моїй голові виникають думки про щось важливе, а іноді навіть народжуються вірші. Правда, я нікому їх не читаю, зберігаючи тільки для себе.
Що стосується друзів, то їх у мене не дуже багато, але всі вони перевірені. Я дуже ретельно підходжу до вибору свого кола спілкування. Мені не подобається, коли навколо багато людей, які називають себе твоїми друзями, а насправді на них не можна покластися. В свою чергу я готовий до своїм друзям в будь-який час і всім, чим зможу. Я з упевненістю можу сказати, що вони можуть на мене розраховувати у важку хвилину.
Всі ми не ідеальні, але кожен з нас особливий. І якщо ми будемо боротися зі своїми недоліками, то одного разу можемо стати краще.
я вважаю ,що робити щасливими інших -найпевніший б самому стати щасливими. По -перше,наше життя дуже скоро проходить.Ми завжди самі вирішуємо як його прожити,лише істинно мудра людина проживе його добре.Мій дідусь брав участь у вітчизняній війні.Допомагаючи людям він зрозумів їхнє горе,заглибився у всю суть людського існування.Все життя після цього змінилось на краще,і в нього і в людей яких він врятував.
По-друге,дарувати поміч -це Божий дар,який дається кожному.Людська душа небезгрішна,і навіть якщо ти зробив помилку і не допоміг,у нас є все життя, щоб це виправити.На світі стільки людей які потребують до що ми просто не маєм права це непомічати.Славнозвісний письменник від Бога-Тарас Шевченко, був все життя відданий людям.Коли він потребував до в тюрмі,друзі не покинули його.Завдяки їхнього вчинку ,ми відкрили для себе прекрасні і милозвучні вірші Шевченка.Які запамятались нам глибоко у серці і хто знає,якби не людська до чи дізнались б им про них...
Отже,у кожної людини глибоко в серці захована суть людського існування.Хто зможе її відкрити ,пізнає істину і буде щасливий.Ми не знаємо ,що буде у майбутньому,можливо нам потрібна буде чиясь до у важкий для нас час.Люди не помічають тих ,хто потребує її саме більше,це наші батьки.Вони робили нас щасливими впродовж усього життя,можливо не все було добре, але хоча б старалися.Наш обовязок робити щасливими людей і допомагати іншим зрозуміти це.Інколи,сама найдрібніша послуга стає початком чогось хорошого,у серцях ,у душах,у поступках і подальшому житі.Робіть добро і будете щасливими !
Мама каже, що у мене непростий характер, хоча я так не вважаю. Можу сказати, що я досить запальний і переймаюся від найменшої іскри. Але при цьому ніколи довго не тримаю образи, швидко прощаю і забуваю. Мені здається, що якщо довго носити в собі образу, обдумувати її, переварювати, то вона наростає як сніжний ком і починає тебе душити. Вона тягне вниз і робить тільки гірше своєму носієві.
Я вважаю, що жити треба по справедливості, і найбільше мене зачіпає, якщо я бачу, що когось обманюють або надходять з ним безчесно. Тоді я намагаюся зробити все можливе, щоб правда виплила. Багатьом це не подобається, і іноді у мене з-за цього навіть бувають проблеми, але такий вже я.
Я розумію, що мій характер далекий від ідеалу, і є у мене негативні риси, наприклад, лінь. Іноді буває, що є робота, яку терміново потрібно зробити, а мені хочеться просто полежати на дивані або подивитися телевізор. Я намагаюся з цим боротися, але буває, що програю. Тоді доробляти необхідну роботу доводиться вночі або напередодні здачі. Звичайно, я розумію, що лінь – це погана якість і його треба позбутися, я буду намагатися і сподіваюся, що з часом у мене вийде.
Ще у мене є певна частка романтики. Наприклад, я дуже люблю милуватися заходом або сидіти вночі на березі озера і дивитися, як у водній гладі відбивається луна. В такі моменти в моїй голові виникають думки про щось важливе, а іноді навіть народжуються вірші. Правда, я нікому їх не читаю, зберігаючи тільки для себе.
Що стосується друзів, то їх у мене не дуже багато, але всі вони перевірені. Я дуже ретельно підходжу до вибору свого кола спілкування. Мені не подобається, коли навколо багато людей, які називають себе твоїми друзями, а насправді на них не можна покластися. В свою чергу я готовий до своїм друзям в будь-який час і всім, чим зможу. Я з упевненістю можу сказати, що вони можуть на мене розраховувати у важку хвилину.
Всі ми не ідеальні, але кожен з нас особливий. І якщо ми будемо боротися зі своїми недоліками, то одного разу можемо стати краще.
я вважаю ,що робити щасливими інших -найпевніший б самому стати щасливими.
По -перше,наше життя дуже скоро проходить.Ми завжди самі вирішуємо як його прожити,лише істинно мудра людина проживе його добре.Мій дідусь брав участь у вітчизняній війні.Допомагаючи людям він зрозумів їхнє горе,заглибився у всю суть людського існування.Все життя після цього змінилось на краще,і в нього і в людей яких він врятував.
По-друге,дарувати поміч -це Божий дар,який дається кожному.Людська душа небезгрішна,і навіть якщо ти зробив помилку і не допоміг,у нас є все життя, щоб це виправити.На світі стільки людей які потребують до що ми просто не маєм права це непомічати.Славнозвісний письменник від Бога-Тарас Шевченко, був все життя відданий людям.Коли він потребував до в тюрмі,друзі не покинули його.Завдяки їхнього вчинку ,ми відкрили для себе прекрасні і милозвучні вірші Шевченка.Які запамятались нам глибоко у серці і хто знає,якби не людська до чи дізнались б им про них...
Отже,у кожної людини глибоко в серці захована суть людського існування.Хто зможе її відкрити ,пізнає істину і буде щасливий.Ми не знаємо ,що буде у майбутньому,можливо нам потрібна буде чиясь до у важкий для нас час.Люди не помічають тих ,хто потребує її саме більше,це наші батьки.Вони робили нас щасливими впродовж усього життя,можливо не все було добре, але хоча б старалися.Наш обовязок робити щасливими людей і допомагати іншим зрозуміти це.Інколи,сама найдрібніша послуга стає початком чогось хорошого,у серцях ,у душах,у поступках і подальшому житі.Робіть добро і будете щасливими !