Щоб створити якийсь виріб, ми вкладаємо свою душу. Під час виготовлення ми намагаємось передати свої почуття ,емоції , свій настрій. Так само й передаємо риси характеру. Скульптура, коли ми дивимось на неї, то намагаємось зрозуміти що саме хотів передати нам творець. Кожна скульптура інакша , кожна несе собою щось своє. Так от я вважаю що твердість характеру яка втілена в скульптуру для кожного різна. Адже ми ж не знаємо що думають iншi люди дивлячись на цю скульптуру , річ одна а домислів багато. Мій погляд на будь яку скульптуру відкриває для мене кожного разу нове, неперевершене. Вся твердість полягає в тому що як саме творець зобразив нам ii стан або ii настрій, характер.При створені скульптури важливий кожен жест руки того хто ii створюэ, чому? Саме тому що тут треба вдивлятись в кожну деталь, щоб чітко зрозуміти саму ii суть.Щоб краще зрозуміти я візьму до прикладу відому на весь світ скульптуру ,яка зображав бiблiйного персонажа Давида перед вирішальним двобоєм з філістимлянином Голіафом творцем є Мiкеланджело. Так от саме на цій скульптурі ми можемо побачити оці емоції які відчуваэ Давид, цей погляд в порожнину. Давид уявляє собі отой вирішальний бій який відбудеться. Це складна робота на яку було потрачено багато часу, але вона бездоганна ,неперевершена. Зверніть увагу на поставу брів, на зморшки над носом.Тут чітко виражено справжню твердість характеру, яку творець втілив в образ Давида.
Подовжуються приголосні [д'], [т'], [з'], [с'1, [ц'], [л'], [н ], [ж’], [ч’І, [ш’] між голосними в таких випадках: 1) в іменниках середнього роду на -я.Виняток: назви малих за віком тварин (гусеня, каченя). НАПРИКЛАД: збіжжя, знання, гілля, читання 2) у деяких іменниках чоловічого й жіночого роду на -я. Виняток: слово стаття у формі Р. в. мн. - статей. НАПРИКЛАД: суддя, Ілля,рілля,стаття 3) в іменниках жіночого роду, що закінчуються на приголосний, у формі орудного відмінка однини. НАПРИКЛАД: піччю,подорожжю 4) у формах дієслова лити та споріднених дієсловах. НАПРИКЛАД: ллю, зілляти 5) у прислівниках на ння, -нню. НАПРИКЛАД: спросоння,попідтинню Подовження зберігається і в усіх похідних словах (життя - життєвий, гілля - гіллячка). 1. Приголосні подовжуються, якщо стоять між голосними. НАПРИКЛАД миттю, АЛЕ: радістю, безсмертя. 2. Не подовжуються губні приголосні та [р]. НАПРИКЛАД: любов’ю, кров’ю, матір’ю.
Скульптура, коли ми дивимось на неї, то намагаємось зрозуміти що саме хотів передати нам творець. Кожна скульптура інакша , кожна несе собою щось своє. Так от я вважаю що твердість характеру яка втілена в скульптуру для кожного різна. Адже ми ж не знаємо що думають iншi люди дивлячись на цю скульптуру , річ одна а домислів багато. Мій погляд на будь яку скульптуру відкриває для мене кожного разу нове, неперевершене.
Вся твердість полягає в тому що як саме творець зобразив нам ii стан або ii настрій, характер.При створені скульптури важливий кожен жест руки того хто ii створюэ, чому? Саме тому що тут треба вдивлятись в кожну деталь, щоб чітко зрозуміти саму ii суть.Щоб краще зрозуміти я візьму до прикладу відому на весь світ скульптуру ,яка зображав бiблiйного персонажа Давида перед вирішальним двобоєм з філістимлянином Голіафом творцем є Мiкеланджело. Так от саме на цій скульптурі ми можемо побачити оці емоції які відчуваэ Давид, цей погляд в порожнину. Давид уявляє собі отой вирішальний бій який відбудеться. Це складна робота на яку було потрачено багато часу, але вона бездоганна ,неперевершена. Зверніть увагу на поставу брів, на зморшки над носом.Тут чітко виражено справжню твердість характеру, яку творець втілив в образ Давида.
1) в іменниках середнього роду на -я.Виняток: назви малих за віком тварин (гусеня, каченя). НАПРИКЛАД: збіжжя, знання, гілля, читання
2) у деяких іменниках чоловічого й жіночого роду на -я. Виняток: слово стаття у формі Р. в. мн. - статей. НАПРИКЛАД: суддя, Ілля,рілля,стаття
3) в іменниках жіночого роду, що закінчуються на приголосний, у формі орудного відмінка однини. НАПРИКЛАД: піччю,подорожжю
4) у формах дієслова лити та споріднених дієсловах. НАПРИКЛАД: ллю, зілляти
5) у прислівниках на ння, -нню. НАПРИКЛАД: спросоння,попідтинню
Подовження зберігається і в усіх похідних словах (життя - життєвий, гілля - гіллячка).
1. Приголосні подовжуються, якщо стоять між голосними. НАПРИКЛАД миттю, АЛЕ: радістю, безсмертя.
2. Не подовжуються губні приголосні та [р]. НАПРИКЛАД: любов’ю, кров’ю, матір’ю.