1. Учень приходить до школи за 15-20 хвилин до початку занять у чистому охайному одязі,залишає в гардеробі верхній одяг, взувається у змінне взуття, займає своє робоче місце та готує всі необхідні навчальні прилади (зошит, щоденник підручник тощо) до наступного уроку.
2. До школи учні приходять в одязі ділового аба напівділового стилю (не дозволяється приходити у: спортивному костюмі, обтягуючому, прозорому одязі, шортах або міні-спідницях), мають змінне взуття, намагаються бути прикладом охайності (взуття, зачіска, одяг).
3. Учні забов’язані мати на кожному уроці все необхідне шкільне приладдя (зошити, щоденники, підручники). Усі підручники мають бути обгорнені; користуватися ними потрібно охайно для подальшої передачі учням у наступному навчальному році.
4. Дзвоник на урок – для учня: після нього жоден учень не виходить з класу. Після дзвонику на урок учні не ходять по класу, а знаходяться кожен – на своєму робочому місці. Дзвоник по закінченні уроку – для вчителя: лише після того як учитель оголосить про закінчення уроку, кчні можуть встати з місць і вийти з класу.
5. Учні мають з повагою ставитись до вчителя – не перебивати під час розмови, називати його лише по імені та по-батькові, виконувати вимого вчителя, директора після першого прохання (надати щоденник,прибрати в класі – виконати інше завдання).
6. Учні повинні берегти майно школи, обережно поводитися як із власними речами, так із речами інших учнів або вчителів.
7. Не дозволяється використання плеєрів та мобільних телефонів під час навчального процесу.
8. Не дозволяється без дозволу педагогів залишати приміщення та територію школи в урочний час.У випадку пропуску занять учень повинен надати класному керівникові довідку від лікуря або записку від батьків (або осіб, які їх заміняють) стасовно причини відності на заняттях. Пропускати заннятя без поважної причини не дозволяється.
Коли дивишся на запорожця на картині Монастирського, то перш за все починаєш пригадувати, чи бачив ти таких людей у житті: він здається небагатослівним і дуже незвичної зовнішності. Найбільше увага затримується на бритій голові і оселедцю. А потім вже помічаєш і пишні вуса, і козацьку шаблю, на яку оперся запорожець.
Невідомо, чи він високого зросту, але мені здається, що він мав би бути приблизно 180 см. Бачу, що він має широкі плечі і міцні руки.
В одязі вояк дуже акуратний. Біла сорочка виразно відтіняє жупан і хутровий кунтуш. Тут дуже майстерно художник використав поєднання чорного і червоного – кольорів прапору Запорізької Січі, кольорів прапору сучасної ОУН-УПА.
Я не знаю його думок, але вираз вольового обличчя показує: про що б він не думав у цю хвилину, зображену на картині, - ці думки про минуле і майбутнє України. Може, саме у ці хвилини він згадує свою дружину, яку залишив у своєму рідному селі? Може, пригадує свою останню зустріч з батьком, який перед походом давав йому настанови про товариські звичаї на Січі? А, може, перед очима стоїть його рідний син, який сьогодні був у першому своєму бою, і тепер запорожець розмірковує, чи достатньо войовничого козака він виростив? А, може, чоловік, як у молитві, зупинився, щоб подякувати Богові за прожитий день?
Брови зведені так, ніби він хоче у кожного глядача спитати: «Чи пам’ятаєш ти про своїх предків? Про те, як ми боролись за нашу волю? Чи вірний ти своїй державі?» Коли дивишся на нього, то хочеться стати струнко і сказати: «Героям слава!»
Відповідь:
Шкільні правила
1. Учень приходить до школи за 15-20 хвилин до початку занять у чистому охайному одязі,залишає в гардеробі верхній одяг, взувається у змінне взуття, займає своє робоче місце та готує всі необхідні навчальні прилади (зошит, щоденник підручник тощо) до наступного уроку.
2. До школи учні приходять в одязі ділового аба напівділового стилю (не дозволяється приходити у: спортивному костюмі, обтягуючому, прозорому одязі, шортах або міні-спідницях), мають змінне взуття, намагаються бути прикладом охайності (взуття, зачіска, одяг).
3. Учні забов’язані мати на кожному уроці все необхідне шкільне приладдя (зошити, щоденники, підручники). Усі підручники мають бути обгорнені; користуватися ними потрібно охайно для подальшої передачі учням у наступному навчальному році.
4. Дзвоник на урок – для учня: після нього жоден учень не виходить з класу. Після дзвонику на урок учні не ходять по класу, а знаходяться кожен – на своєму робочому місці. Дзвоник по закінченні уроку – для вчителя: лише після того як учитель оголосить про закінчення уроку, кчні можуть встати з місць і вийти з класу.
5. Учні мають з повагою ставитись до вчителя – не перебивати під час розмови, називати його лише по імені та по-батькові, виконувати вимого вчителя, директора після першого прохання (надати щоденник,прибрати в класі – виконати інше завдання).
6. Учні повинні берегти майно школи, обережно поводитися як із власними речами, так із речами інших учнів або вчителів.
7. Не дозволяється використання плеєрів та мобільних телефонів під час навчального процесу.
8. Не дозволяється без дозволу педагогів залишати приміщення та територію школи в урочний час.У випадку пропуску занять учень повинен надати класному керівникові довідку від лікуря або записку від батьків (або осіб, які їх заміняють) стасовно причини відності на заняттях. Пропускати заннятя без поважної причини не дозволяється.
Пояснення:
якщо це картина монастирського то відповідь така
Объяснение:
Коли дивишся на запорожця на картині Монастирського, то перш за все починаєш пригадувати, чи бачив ти таких людей у житті: він здається небагатослівним і дуже незвичної зовнішності. Найбільше увага затримується на бритій голові і оселедцю. А потім вже помічаєш і пишні вуса, і козацьку шаблю, на яку оперся запорожець.
Невідомо, чи він високого зросту, але мені здається, що він мав би бути приблизно 180 см. Бачу, що він має широкі плечі і міцні руки.
В одязі вояк дуже акуратний. Біла сорочка виразно відтіняє жупан і хутровий кунтуш. Тут дуже майстерно художник використав поєднання чорного і червоного – кольорів прапору Запорізької Січі, кольорів прапору сучасної ОУН-УПА.
Я не знаю його думок, але вираз вольового обличчя показує: про що б він не думав у цю хвилину, зображену на картині, - ці думки про минуле і майбутнє України. Може, саме у ці хвилини він згадує свою дружину, яку залишив у своєму рідному селі? Може, пригадує свою останню зустріч з батьком, який перед походом давав йому настанови про товариські звичаї на Січі? А, може, перед очима стоїть його рідний син, який сьогодні був у першому своєму бою, і тепер запорожець розмірковує, чи достатньо войовничого козака він виростив? А, може, чоловік, як у молитві, зупинився, щоб подякувати Богові за прожитий день?
Брови зведені так, ніби він хоче у кожного глядача спитати: «Чи пам’ятаєш ти про своїх предків? Про те, як ми боролись за нашу волю? Чи вірний ти своїй державі?» Коли дивишся на нього, то хочеться стати струнко і сказати: «Героям слава!»