Умоляю Головний член речення , що означає предмет, особу чи явище, якому приписується якась дія,
стан чи ознака, називається:
А. Підметом. Б. Означенням. В. Додатком. Г. Присудком.
2. Складений іменний присудок є в реченні:
А. Матері забуть не в силі.
Б. Увечері люди почали сходитись.
В. Я – долонька рідної ріллі.
Г . Ми протирали штани на шкільній парті.
3. Складений дієслівний присудок є в реченні:
А. Ми чисті перед совістю, нащадками, планетою.
Б. Тільки людина може здійснити неможливе.
В. А я таки мережить буду тихенько білії листи.
Г. Стояла я і слухала весну.
4. Тире пропущено між підметом і присудком у реченні:
А. Ранок наступного дня сповитий шовками небесної блакиті.
Б. Не будь тією людиною, що догори щетиною.
В. Поезія дух народу, сила його і слава..
Г. Красне слово є золотий ключ.
5. Позначте речення, в якому допущено помилку при узгодженні присудка з підметом:
А. Професор Ніна Іванівна прочитала лекцію.
Б. До початку фільму лишалося десять хвилин.
В. Біля школи росло багато дерев.
Г. У відповідь надійшли сотня листів.
6. Позначте речення, яке є поширеним:
А. Ми з тобою будемо радіти.
Б. Розповідь була цікавою.
В. Злодії накивали п’ятами.
Г. Зірки не гаснуть довго.
7. У якому реченні неправильно розставлені розділові знаки:
А. Він рідний нашим городам і селам.
Б. Гордої вдачі, кришталевої чистоти людина.
В. Поезія – це діло совісне, не грайся нею безпричинно.
Г. Перший обов’язок козака дотримати товариства.
8. Складеним дієслівним називають присудок, який складається:
А. З іменника та дієслова- зв’язки.
Б. З прикметника та дієслова- зв’язки.
В. Із займенника та дієслова- зв’язки.
Г. Із двох дієслів: неозначеної форми та змінюваного допоміжного
дієслова.
9.Порівняльний зворот є в реченні ( розділові знаки пропущено).
А. Це було на острові Цейлоні де цвітуть веселкою гаї.
Б. Читання книги це ніби розмова з найкращими людьми минулих віків.
В. Пахне хлібом і землею вогкий вітер-срібнокрил.
Г. Тиша тремтить як росинка.
10. Позначте речення з неузгодженим означенням:
А. Миколка спав без задніх ніг.
Б. Повітря було наскрізь сухе.
В. Оксана відчинила двері на балкон.
Г. Осіннє сонце сипало промінням.
11. У якому реченні вжито прямий додаток:
А. Два кавуни однією рукою не втримаєш.
Б. Хвилина годину береже.
В. Як побачиш своїх, кланяйся нашим.
Г. Птах знає співати, а пес кусати.
12. Установіть відповідність:
Види обставин: Речення з обставинами.
А причини ; 1. З давніх-давен горби стають самітні.
Б часу; 2. Виблискує любисток зелен-листом біля криниці
В дії ; в маминім саду.
Г місця. 3. І все аж навшпиньки спинається.
4. Чи пан, чи пропав – двічі не
вмирати.
5. З кохання плакав я, ридав.
1). витерти, тремтіти , щебетати
2).кришталь, вариво , межигірський, вичипурений
3).препишний, презлий,премилий,премужній
4).приземкуватий, прибережний, прибуток.
5). сфотографувати, счистити, сцідити, скоротити.
6). чилі, ерудиція , речитатив , ажиотаж,
8).поема "Енеїда", Київський Національний університет імені Тараса Шевченка.
7). Франківський стиль/ Франківська доба
9) Золоті Ворота
10)згрупований, зчавити, безкультурний , зчесати
11).Антарктида, диктатор, єхидна, митрополит
12). прозаїк , індуїзм, альтруїст, , нуклеїновий.
Відповідь:
Абрикос — круглый бархатистый жёлто-оранжевый плод абрикосового дерева (Plunus armeniaca, оно же Armeniaca vulgaris). У абрикоса очень сладкая, хотя и не слишком сочная мякоть; внутри плода — косточка со съедобным ядром (в размолотом виде оно используется для ароматизации абрикосового конфитюра).
Абрикосовые деревья родом из Китая. Культивировать их стали древние персы, индусы и армяне (отсюда и латинское название дерева — Plunus armeniaca, армянская слива). В Европу абрикосы завезли древние греки более двух тысячелетий назад.
У этого плода много названий. В словаре Даля русскими синонимами слова абрикос значатся желтосливник и морель; в Средней Азии его зовут урюком (впрочем, во всём мире это слово прижилось для обозначения сушёных абрикосов с косточкой), а на юге России, Кавказе и в Молдавии — жердела (жердёлы) или за́рзары (чаще всего этими словами называют дикорастущий, а не культурный абрикос). Что же касается европейского слова абрикос, у него вообще очень сложная история: оно прижилось в Европе благодаря каталанскому языку, в который попало из арабского, в том время как арабы позаимствовали его из латыни: на языке древних римлян название плода звучало как praecoquus — скороспелый.
Абрикосы полезны: богаты каротином (витамин А, который загару и защищает кожу от ультрафиолета), минералами (железо, кальций, магний, натрий, фосфор, фтор), легко усваиваемой фруктозой. Кроме того, свежие плоды низкокалорийны (в отличие от сушёного абрикоса — кураги и урюка).
Пояснення: