Українська мова
1. Члени речення, які відносяться до одного й того самого члена речення, виконують однакові синтаксичні функції і відповідають на одне й те саме питання, називають:
А) відокремленими; В) однорідними;
Б) неоднорідними; Г) уточнювальними. (0,5 б.)
2. Слова або сполучення слів, якими мовець виражає своє ставлення до висловленого, називають:
А) відокремленими; В) звертаннями;
Б) вставними; Г) однорідними. (0,5 б.)
3. Слово чи група слів, які називають того, до кого звернена мова, є:
А) узагальнювальним словом; В) граматичною основою;
Б) вставним словом; Г) звертанням. (0,5 б.)
4. Другорядні члени речення, виділені в реченні для посилення їхнього змісту і значення, називають:
А) вставними; В) звертаннями;
Б) відокремленими; Г) однорідними. (0,5 б.)
5. Визначте речення з однорідними присудками:
А) Мандрували гайдамаки лісами, ярами.
Б) Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов`їну!
В) Скуйовдить вітер пишну гриву, посипле листя в срібло рік.
Г) Ми за згоду, волю, віру воздамо молитву щиру. (1б.)
6. Яка синтаксична роль звертання:
А) не виступає членом речення;
Б) підмет;
В) обставина дії;
Г) непрямий додаток. (1 б.)
7. Виділіть речення з поширеним звертанням:
А) Забудь мене, пташко, забудь, не журись.
Б) Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.
В) Спи ж ти, малесенький, пізній-бо час.
Г) Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі! (1б.)
8. Виділіть речення, у якому вставне слово виражає впевненість:
А) Кажуть, юність нерозсудлива й тривожна.
Б) Перебування в Києві, уяви собі, багато дало мені для п’єси.
В) Може, ще раз сонце правди хоч крізь сон побачу.
Г) Ви, без сумніву, знаєте мою сестру. (1 б.)
9. Виділіть речення, у якому допущено пунктуаційну помилку:
А) Місяць хоче, мабуть, погрітись, суне в шибку свій блідий диск.
Б) Тебе я, земле всю сходив до краю.
В) Божий світ, оповитий красою, задрімав у легенькому сні.
Г) Сад, нахиливши срібні віти, пісні пташині пригадав. (1 б.)
10. Установіть відповідність:
Відокремлений член речення Приклади
1. Означення А. Усю зиму підіймалися води Дніпра,
2. Прикладка заливаючи плавні та озера.
3. Обставина Б. У кімнату ллється повітря, напоєне
4. Додаток пахощами літнього саду.
В. Василь, міцний чоловік, нагадував
казкового богатиря.
Г. І нема для мене раю, окрім раю у
природі. ( 2 б.)
Мислення органічно пов'язане з мовою і мовою. Їх виникнення і розвиток знаменують собою появу нової особливої форми відображення дійсності та управління нею. Важливо відрізняти мову від мови. Мова - це система умовних символів, за до яких передаються поєднання звуків, що мають для людей певні значення й зміст. Мова - це сукупність вимовних або сприйманих звуків, що мають той же зміст і те ж значення, що й відповідна їм система письмових знаків. Мова єдина для всіх людей, що користуються їм, мова - індивідуальна. У мові виражається психологія окремо взятої людини або спільності людей, для яких дані характерні особливості мови; мова відображає в собі психологію народу, для якого він є рідним, причому не тільки нині живих людей, а й попередніх поколінь.Мова без засвоєння мови неможлива, в той час як мова може існувати і розвиватися відносно незалежно від людини, за законами, не пов'язаним ні з його психологією, ні з його поведінкою.
Сполучною ланкою між мовою і мовленням виступає значення слова, оскільки воно виражається в одиницях мови, так і в одиницях мови.
Серед предметів скарбу виділяються такі: 4 антро фігурки, 5 зооморфних фігурок, 3 пальчасті фібули, 6 браслетів, налобні вінчики, сережки, скроневі підвіски, гривна, поясні бляшки, накладки, навершшя ременів, уламок тарелі, 2 срібні чаші, ложка для євхаристії з клеймами візантійських майстрів. Матеріал виробів — срібло 400–900 проби різного походження. Найбільший художній інтерес становлять срібні фігурки людей та тварин, виконані у оригінальному стилі. Деякі дослідники у ньому вбачають впливи гунів та аварів.
Вирізняються також срібні бляшки — зображення постаті чоловіка розміром 7,6 см, на ліктьових згинах фігурки присутні два отвори, ймовірно бляшку нашивали на одяг або на кінське сідло. Ноги чоловіка зігнуті в колінах, руки — покладені на стегна, що нагадує танцюриста. Сорочку чоловіка оздоблюють перехрещені по діагоналі насічені лінії, які нагадують вишивку.