Tle experiment with ketoviante, it doesn't actually matter. don't let this get in your way: nothing good will come from that. i will make this my habit going forward. you should make a comprehensive list of your ketoviante recipes. the challenge is knowing how to do this correctly. if you don't understand how to do that, hire someone. this is the turning point for ketoviante and it's very relevant. i haven't the foggiest hypothesis. i could look at the practical side of ketoviante. i was shocked to discover that ketoviante has not totally succumbed to the dark side. i'm going to demonstrate these secrets to organizations. this was creative. click here for more info.> > > >

Явважаю що у цьому творі відіграє справедливість.не треба бути зрадником .і брехати не треба.але за свою брехню федько врятував друга.хоч той йому ворог і   зрадник.треба завжди віддячити своєму другу за вчинок .бо потім стане пізно.коли вже халамидник помер                                                                                         

Унезнайомому лісі уперше в житті сашко був у справжньому лісі. переважали тут сосни. високі, стрункі, жовтокорі, вони змикалися вгорі рясним гіл-лям. сашко змалку відрізняв сосну від ялини. принесе, бувало, мати під новий рік невеличку пишну сосну, прикрасить блискучими кулька-ми, обвішає цукерками і каже: «оце тобі, саш-ку, ялинка. грайся, друзів запроси». та хлопець добре знає, що це сосна. ялинка акуратніша, стрункіша, у неї короткі голочки, а в сосни довгі, звисають китицями. ось хоровод струнких берізок. вони, як ті шестикласниці на перерві, збіглися пошепотіти. а що то за деревце таке кремезненьке на га-лявині? наче клен, проте листя трохи інакше ви-різьблене, округліше.у лісі духмяно пахло хвоєю і різнотрав’ям, було вогкувато, навіть задушливо. часом, коли ліс густішав і юного мандрівника щільною сті-ною обступали де-рева, його проймав легенький острах. і знов аж по-темніло в лісі – так густо зійшлися де-рева. чутливі вуха заполонив багатого-лосий хор лісового птаства. дивно, але раніше сашко не помічав пташиного гомону. скрекоче сорока, кує зозуля, а шпак старається за цілий колектив: він уміє і по-жаб’ячому, і навіть по-солов’ї птахи плакали й реготали, схлипували, свистіли, зітха-ли (за к.світличним).