Ть будь ласка
складним із кількома підрядними частинами є речення
а)батько і мати , два сонця гарячих,що нам дарують надію її тепло.
б)голубінь рідних стін-то доріг початок , що мене поведуть туди , де зорі.
в)в цю пізню годину , в цей пізній час я стрибаю крізь вогонь, що давно погас.
г) ой вітрику , навій нам дощику мерщій , бо душно стало дуже скрізь по землі сухій.
Сонце нещадно палить, залишаючи відблиски своїх гарячих променів у прохолоді швидкоплинної річки. Зелені трави буяють під їх теплом.
Верба схилилася до води,щоб окунути свої довгі зеленаві коси у воду.
У зарослях очерету, в тіні, відпочивають та вичікують комах жаби. Гармонія всюди. Здається, ніхто ніколи не порушить недоторканність цього місця.
Козача гора височіє над усією цією красою та доповнює пейзаж. Мабуть, нею раніше мандрували козаки, але саме зараз вона велично відпочиває.
Як же тут гарно. Наша мальовнича країна багата такими мальовничими місцями, але, як і це, кожне з них - неповторне.
Ліс узимку. Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.
безліч- хоч греблю гати
сумний- мов у воду опущений, сохнути з печалі
щезнути - як скрізьземлю провалився
дивитися - обводити поглядом, їсти очима, не спускати очей
злякатися - взятися страхом, душа завмерла, душа в п'яти пішла, пішов поза шкірою, кров застигла в жилах
загордитися - задерти носа
утекти- накивати п'ятами, дати драла, дати волю ногам
сміятися- смішки справляти, рвати боки, продавати зуби
перестаратися- передати куті меду, взяти через край, перегнути палку
замовкнути- прикусити язика, набрати в рот води, заціпити язика, ні пари з вуст
переляканий- страх пройняв, зазнати страху, душа завмерла, в душі похололо
мало- кіт наплакав, капля в морі, мов заячий хвіст
дрібний- макове зерня
бути першим- грати першу скрипку, держати перед
дуже далеко- на краю світу, у тридесятому царстві, скільки око сягає