Старі люди завжди кажуть, що молоді не такі, якими були. Той самий коментар робиться з покоління в покоління і завжди правдивий; вона ніколи не була справжнішою, ніж сьогодні.

У ці дні дорослі люди описують дітей як "важких", "грубих", "диких" та "безвідповідальних". Лише деякі кажуть, що вони виростуть, щоб зробити нашу країну кращим місцем.

Іноді підлітки думають, що мати правильний "матеріал" - це найшвидший б прийняття. Для батьків і вчителів вони можуть бути кошмаром, надягаючи зачіски, одяг та макіяж знаменитостей удвічі більше їхнього віку. Експерти кажуть, що поспіх рости пояснюється засобами масової інформації. Виховання одинокими сім'ями, а також перегляд телевізора, який забирає більшу частину вільного часу, також можуть прискорити бажання дітей бути самостійними та створювати проблеми з поведінкою.

Але найболючішою частиною дитинства є період, коли вони починають виходити з нього: підлітковий вік або незручний вік. За цей час гається повна відсутність впевненості в собі. Підлітки надмірно усвідомлюють свою зовнішність та враження, яке вони справляють на інших. Вони відчувають себе сором’язливими, незграбними та незграбними. І крім того, друзі стають все більш важливими для цих джеїв. У школах є кліки, які вирішують, що "круто". Підлітки можуть жорстоко повстати проти батьківської влади, але це завдає їм великого нещастя. І їм не завжди допомагають переживати плутанину життя стійким, продуктивним Але навіть підлітки з симпатичними та прихильними батьками можуть потрапити в погану компанію.

Більшість дітей не належать до жодних клубів, і вони починають бродити вулицею після школи з нудьги. Багато хто з них стає залежним від наркотиків чи алкоголю, оскільки їхнє життя порожнє і вони не думають про цілі на все життя. Їм немає чим заповнити порожнечу своєї душі. Вони вимагають мати все, що вони бачать, і вважають це своїм правом розважатись у кожний неспаний момент.

У наш час діти починають користуватися мобільними телефонами дуже рано. Підлітки та підлітки настільки захоплюються ними, що вони проводять години та години біля своїх персональних комп’ютерів чи телефонів. Електронний Всесвіт замінює їхні контакти з друзями і повністю домінує над їхнім життям. Одержимість гаджетами викликає механічний, розчарований менталітет і гальмує їх емоційний розвиток.

Дайте відповіді на питання (питання переписати та вписати письмово)

1. Чи згодні ви з основними ідеями цього тексту?

2. Які типи проблем ви можете побачити в цьому тексті?

3. З якими реальними проблемами стикаються сьогодні підлітки?

4. Що ви можете сказати про покоління між вами та вашими батьками?

5. Чи відчуваєте ви, що підліткам потрібно проявляти більше поваги до старшого покоління? Чому?​

Кожна людина є цінною та неповторною. усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. але як це – бути гідним? що таке гідність? протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. таким чином ми вчимося та розвиваємося. є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством. гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що є вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість людині стати гідною.оригинал 

Журналіст: добрий день, миколо павлович! дуже вдячна за те, що ви згодились дати невеличке інтерв’ю. я не буду торкатися вашої політичної кар’єри та професійної діяльності, а запропоную лише декілька запитань, відповіді на які дуже цікавлять ваших, микола павлович, прихильників. тож, перше питання: які міста, зокрема, в нашій країні вам найбільше подобаються? м. п.: як-то кажуть: «там, де я ще не був». місто, яке мені подобається з самого дитинства – це київ. а ще мені подобаються невеличкі українські міста, перебуваючи в яких я отримую душевний покій та дійсно відпочиваю. журналіст: яку кухню любите?м. п.: звісно, рідну, українську! особливо борщ та вареники з вишнями. журналіст: хто ж, на вашу думку, кращий кухар – чоловік чи жінка? м. п.: це вже доведено часом, що чоловік. бо перетворити приготування їжі на мистецтво може лише чоловік. за винятком сім’ї. але для щоденного приготування їжі – це все ж таки жінка. лише жінки, за що ми їм дякуємо, готові витримати усю цю буденність. це ж можна з голоду померти, якщо чоловік буде готувати! спробуйте самі… (микола павлович сміється). журналіст: вас, миколо павлович, називають епатажною особистістю. а який ви з друзями, зокрема у сім’ї? м. п.: я не вважаю себе епатажною людиною. та, на мій жаль, я ніколи не був і романтиком. квіти дружині не часто дарую, та іноді намагаюсь зробити якусь приємну романтичну несподіванку. журналіст: чи збігаються ваші з дружиною погляди на виховання сина? м. п.: повністю збігаються. але моя участь у цьому важливому процесі мізерна через брак часу. уявляєте, він іноді може видати таке, що диву даєшся, наприклад, «не порушуйте мої конституційні права! ». журналіст: що вам подобається, а що не подобається в людях? м. п.: найбільше мені не подобається чванство. коли людина некомпетентна, немудра, або ще гірше – зовсім тупа – це найбільше мені не подобається. причому це не тільки неприйняття моральне і психічне, а навіть фізичне. але я ненавиджу цих людей без жодної агресії ззовні. журналіст: яка література вам подобається? м. п.: найбільш усього – класичні українські і російські літературні твори та поезії.журналіст: скількома мовами ви розмовляєте? м. п.: українською, російською, польською, інколи ійською. італійську мову, на відміну від ійської, знаю набагато краще, але користуюсь нею дуже рідко. журналіст: а яка музика грає у вас в машині? м. п.: ві перевагу сучасній легкій естрадній музиці та класичним творам, знову ж, у сучасній обробці. така музика не відволікає від дороги. журналіст: а як ви вирішуєте життєві труднощі? м. п.: частіш усього залишаюся один на один з собою. це дурниці, коли кажуть – розкажи, поділися, зніми тягар і тобі полегшає. мені від цього не стає легше. я дивлюся телевізор, слухаю музику або перевагу повному абстрагуванню. і рішення приходить само собою. журналіст: які у вас, миколо павлович, плани на найближче майбутнє? м. п.: великих планів не має, а маленькі ви побачите самі, бо я завжди на виду.журналіст: дуже вам дякую за цю цікаву розмову. успіхів вам і до побачення. м. п.: і вам і і до побачення!схожі твори твір на тему: «чи має людина право на вибір? » «нещасна доля багатьох людей – наслідок незробленого ними вибору . вони ні живі, ні мертві. життя для них виявляється тягарем, безцільним заняттям, а справи – лише засобом захисту від […] твір на тему: «бери вершину – i матимеш середину» бери вершину – матимеш середину. г. с. сковорода не треба боятися робити у своєму житті перший крок у нове і невідоме. не треба боятися помилок і загроз, які бувають у житті […] твір на тему: «що ж має в людині переважати – матеріальне чи духовне? де та золота середина? » «не навколо творців нового шуму – навколо творців нових цінностей обертається світ! » ніцше людина – істота і духовна, і матеріальна. спокус навколо багато, приборкати пристрасть