1) на вулиці була злива, що ється гуркотом грому і жахливими картинами. 2) сьогодні я побачила милого кошеня, лаку молоко прямо з землі. 3) мова, що відображає зміст, - правильна мова. 4) те ми говоримо, то змушуємо людину, що говорить путні речі, говорити нісенітниці. 5) за 25 годин я підготувався до іспиту, що проходив годину назад. 6) гнізда будують прилітають на південь птиці. 7) живуть на півдні птиці дуже часто прилітають до нас. 8) студент, що набирає на клавіатурі завдання, так і не зміг нічого вирішити. 9) буква, що знаходиться між "ц" і "до" на клавіатурі, - "у". 10) я був адміністратором проекту, що відкрився зовсім недавно: 1 рік тому.
Морозяний передріздвяний вечір. сяйво найяскравішої зорі розсипалося блискітками по сріблистому снігу, ніжна поверхня якого, ще не помережана необережними слі колядників, нагадує чисте полотно… чисте, як сумління, як полум’я свічки, як скатертина, як краплина сльози на щоці маленького полазника, який загубився серед заметених хурделицею стежин, що ведуть до осель, і нагадують плетиво ліній долі на долоні. одна – лінія чи стежина серця, інша – розуму, а ще одна… а хіба це, зрештою, важливо, якими дорогами іти до мрії і скільки на це офірувати хвилин? день… місяць… рік… життя. аби лишень не манівцями, приспаної і знечуленої до рідного душі, загубленої у густих хащах самодостатності, де ой як важко віднайти бодай куточок для пісні, для колядки, для інших.
