Я багато разів придивлявся до того, як відповідально моя бабуся ставиться до роботи. Але найбільше мені подобалось гати за випіканням пиріжків. У неї якесь особливе ставлення до хліба. Мабуть, це тому, що під час голоду вона не їла вдосталь хліба.
Отже, бабуся господарює на кухні. Тут гамір, чути булькання чогось у каструлях, цокання годинника, дзенькіт тарілок, а серед всього цього моя бабуся. її не обходить цей гармидер. Для неї головне — спекти смачні пиріжки. Очі моєї бабусі рухаються швидко, ніби наказують рукам робити саме ту роботу, яка потрібна. Обличчя бабусі осяяне усмішкою, розрум'янилось, ніби на морозі. А руки, золоті руки моєї дорогої людини, рухаються так швидко, що я не встигаю за ними стежити.
Слухаючи народні пісні, й ще багато пов'язано із Україною--кожен із нас виявляє у собі героя.
Козак-характерник не вразливий до шабель і куль, здатний проходити крізь вогонь та воду.То хто ж із сучасних молодих людей не хотів би бути на нього схожим?!! Виявляється, такі є. Вони обурюються у «Фейсбуці»: «Усе це шароварщина, повернення в нафталін та архаїку». Так, уславлення козацтва легко може перетворитися на шароварництво.Адже головне не одежа і навіть не воєнна вправність і фізична сила козака, а сила його духу, відданість і вірність рідній землі, яка й робила його незборимим!
Оповіді про козаків мають бути оптимістичні, скеровані на пробудження в людях самосвідомості, упевненості у своїх силах. Необхідно перепрограмувати українців із комплексу меншовартості на впевненість у своїх можливостях, спроможності змінювати життя на краще!Суспільство потребує сучасних героїв, які переймають від предків усе найкраще!Тепер світ має усвідомити й запам’ятати, що спритний воїн із шаблею й чубом — український козак.
Настав час укласти зміст наших міфів у популярну форму — або кіноблокбастери, або комп’ютерні ігри, електронні дитячі книжки, мультфільми, комікси. Для того щоб твою історію прочитало і сприйняло якомога більше людей, її потрібно навчитися подавати в новій, сучасній формі.
Отже, бабуся господарює на кухні. Тут гамір, чути булькання чогось у каструлях, цокання годинника, дзенькіт тарілок, а серед всього цього моя бабуся. її не обходить цей гармидер. Для неї головне — спекти смачні пиріжки. Очі моєї бабусі рухаються швидко, ніби наказують рукам робити саме ту роботу, яка потрібна. Обличчя бабусі осяяне усмішкою, розрум'янилось, ніби на морозі. А руки, золоті руки моєї дорогої людини, рухаються так швидко, що я не встигаю за ними стежити.
Слухаючи народні пісні, й ще багато пов'язано із Україною--кожен із нас виявляє у собі героя.
Козак-характерник не вразливий до шабель і куль, здатний проходити крізь вогонь та воду.То хто ж із сучасних молодих людей не хотів би бути на нього схожим?!! Виявляється, такі є. Вони обурюються у «Фейсбуці»: «Усе це шароварщина, повернення в нафталін та архаїку». Так, уславлення козацтва легко може перетворитися на шароварництво.Адже головне не одежа і навіть не воєнна вправність і фізична сила козака, а сила його духу, відданість і вірність рідній землі, яка й робила його незборимим!
Оповіді про козаків мають бути оптимістичні, скеровані на пробудження в людях самосвідомості, упевненості у своїх силах. Необхідно перепрограмувати українців із комплексу меншовартості на впевненість у своїх можливостях, спроможності змінювати життя на краще!Суспільство потребує сучасних героїв, які переймають від предків усе найкраще!Тепер світ має усвідомити й запам’ятати, що спритний воїн із шаблею й чубом — український козак.
Настав час укласти зміст наших міфів у популярну форму — або кіноблокбастери, або комп’ютерні ігри, електронні дитячі книжки, мультфільми, комікси. Для того щоб твою історію прочитало і сприйняло якомога більше людей, її потрібно навчитися подавати в новій, сучасній формі.