Скласти пересказ твору Качанивська Садиба! Перебуваючи на Чернігівщині, обов’язково завітайте до селища Качанівка Ічнянського району. Тут у середині XVIII - наприкінці XIX століття було створено розкішний палацово-парковий ансамбль, який вражає своєю архітектурною довершеністю. Садиба розвивалася протягом 150 років. Неодноразово перебудовувався, змінювався її просторовий устрій.
Качанівський ансамбль розташований на двох рівнях. На верхньому плато знаходяться палац із вежею, альтанка*, Георгіївська церква, пам’ятник Тарасові Шевченку. Нижній рівень - це ландшафтний парк із 12 ставками, павільйоном, скульптурами, містками, амфітеатром.
Центральним елементом садиби є палац. Ця споруда дійшла до нас у стилістичних формах класицизму. На головному фасаді палацу під прямим кутом до корпусу прилягають два одноповерхові флігелі. Фасад підкреслено глибокою лоджією на два поверхи й увінчано півсферичною декоративною банею на високому підбаннику. По боках є скульптури, а в центрі - барельєфна композиція.
Відвідувачів палацу вражають і малі архітектурні форми. У нагірній частині парку на пагорбі над ставом височіє альтанка Михайла Глинки, поблизу якої розкинули своє гілля старезні дерева. Цікавими є скульптури сплячих левів обабіч головного входу та два кам’яних містки, перекинуті через яри.
* Альта́нка - будівля в парку чи в саду для відпочинку й захисту від сонця.
Палац у Качанівці
Уславили качанівську садибу представники роду Тарновських. Вони не лише давали гроші на видання книжок та інші культурні починання, а й виступали організаторами літературного, мистецького, музичного життя. Гостями Тарновських у палаці були письменники Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Микола Гоголь, композитори Михайло Глинка, Семен Гулак-Артемовський, художники Ілля Рєпін, Михайло Врубель і багато інших діячів. Василь Васильович Тарновський був визначним колекціонером українських старожитностей. На базі його колекції, яка зберігалася в палаці, створено Чернігівський історичний музей та музей Тараса Шевченка в Києві. З Тарновськими товаришував Шевченко. Початок їхньої дружби припадає на серпень 1845 року, коли український поет, подорожуючи Київською губернією за дорученням Київської археографічної комісії, заїхав у Потоки, маєток Тарновських, і залишився тут гостювати. У Потоках Шевченко багато писав, малював і нерідко дарував свої витвори мешканцям. Згодом, коли Шевченка арештували, Тарновським удалося зберегти його малюнки, рукописи та папери.
Про садибу в Качанівці можна розповідати ще дуже багато, але краще самому поїхати туди, посидіти під кронами дерев, поспілкуватися з працівниками музею. Від подорожі у вас залишаться тільки приємні враження, адже цю пам’ятку визнано найкращим зразком палацової садибної архітектури кінця ХУІІІ - ХІХ століття (За В. Вечерським).
День Незалежності є дуже важливим для кожного українця. Цей день є
не лише святом, коли ми одягаємо гарну вишиванку, робимо красиві фото,
але й часом, коли ми просто маємо згадати про минуле України, про те, що
відбувається у країні зараз, бо це є невід’ємною частиною нас самих. Адже,
незважаючи на усі перешкоди на шляху до суверенітету, ми й наші предки
змогли зберегти нашу мову, культуру, звичаї і, звичайно, прагнення до
свободи, яке наче передається українцям з покоління в покоління.
Для мене незалежність – це,
насамперед, можливість говорити те, що
ти думаєш, і мати свою думку. Може іноді
трохи неправильну, але все ж могти
будь-де і будь-кому її висловити. Але ні в
якому разі не можна плутати свободу із
вседозволеністю. Адже незалежність –
це перш за все відповідальність за власні
дії.
Чи справді бути незалежним так
легко? Я вважаю, що ні, бо за справжню
незалежність треба боротися, працюючи
над собою щодня. Впродовж віків багато
хто намагався обмежити нашу свободу,
але ми повинні залишатись незламними,
як і наша вільна і незалежна держава.
Добре слово зігріває душу і серце. Коли ми говоримо приємні слова співрозмовника приємно, добрі слова це компліменти, благодарствованіе і т.д. Вам приємно коли вам співрозмовник каже що ви красиво виглядаєте, смачно пахнете, що у вас гарна кімната, чиста кімната. Оссобенно приємно коли такі слова говорять батьки, брати, сестра. Якщо кожна людина буде говорити добре слово перед людством буде добрим. Сказати добре слово легко, а співрозмовнику приємно.
Я думаю що добрі слова показують ваші виховання, характер. Якщо в доброму слові немає правди, то воно не добре