1) "Дума" у цьому контексті тлумачиться вже не тільки як жанр чи слово, а як символ безсмертя української нації. 2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя. 3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе. 4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..." 5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...
(1) Любіть (дієслово, присудок) тваринку (іменник, додаток), і травинку (іменник, додаток), і сонце (іменник, підмет) завтрашнього (прикметник, означення) дня (іменник, додаток). (складне, двоскладне, поширене, повне)
(2) Нехай (частка) добро (іменник, підмет) завертає (дієслово, присудок) у (прийменник) кожний (прикметник, означення) дім (іменник, підмет) і (сполучник) сіє (дієслово, присудок) своє (прикметник, означення) золоте (прикметник, означення) зерно (іменник, підмет). (складне, двоскладне, поширене, неповне)
(3) Сиплеться (дієслово, присудок) і (сполучник) сиплеться (дієслово, присудок) осіннє (прикметник, означення) листя (іменник, підмет). (просте, двоскладне, поширене, повне).
(4) Не (частка) дивися (дієслово, присудок) так (прислівник, обставина) привітно (прислівник обставина), яблуневоцвітно (прислівник, обставина). (просте, односкладне, поширене, повне).
2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя.
3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе.
4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..."
5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...