На мою думку, існує лише два способи, як відповісти людині, яка зробила боляче. Перший спосіб – зробити у відповідь те, що образило. Другий спосіб – з’ясувати чому саме так з тобою вчинили та не завдавати болю, а просто пробачити. Особисто я використовую другий спосіб, роблячи висновки та вибачаючи.
По-перше, завжди потрібно пам’ятати про правило бумеранга. Я вірю в те, що кожна людина буде відповідати за власні вчинки. Не треба витрачати свій час та нерви, щоб заподіяти шкоду. Варто не опускатися до такого низького рівня тої людини, яка несправедливо тебе образила.
Хочу навести приклад з української літератури – драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Цей твір розказує про кохання Мавки та Лукаша, про те, як добре кохати та бути коханим. Але настає момент, коли хлопець має одружитися з простою селянкою Килиною, і це дуже засмучує обох. Проте згодом Лукашові вже не до вподоби Мавка, і він сватає Килину. Лісова дівчина не збирається причиняти біль ні колишньому хлопцеві, ні його майбутній дружині. Вона радіє, що Лукаш знайшов своє щастя, що йому добре з Килиною. Мавка вчинила як дуже розумна людина, яка розуміє, що нічого доброго не вийде, коли вона завдасть болю.
По-друге, ми всі знаємо ще з дитинства, з дитячих казок, що добро завжди перемагає зло. Так і в житті. Відповідаючи людині злом, ми будемо його отримувати у відповідь. Але, щоб такого не сталось, потрібно навчитись пробачати людям, не тримати на них образу, злість та ненависть. Можливо, у майбутньому лише ця людина тобі допоможе в знак вдячності за те, що колись ти не відповіла їй тим самим, а просто вибачила.Яскравим прикладом на підтвердження моєї думки може бути історія Мати Терези. Вона не раз чула та читала у свою сторону негативні речі, але ніколи не зупинялась на своєму шляху та допомагала бідним людям. Мати Тереза ніколи не завдавала болю, не відповідала злом іншим. Ця жінка завжди підтримувала та приносила добро у світ, в якому і так мало добрих і чесних людей.
Отже, не потрібно відповідати так само, як та людина, що заподіяла тобі біль. Слід пробачати її та не забувати про добро. Адже лише добро перемагає зло.
В рассказе «Муму» Иван Сергеевич Тургенев описывает историю бедного крестьянского мужика по имени Герасим и его собаки Муму. Мне очень понравился этот рассказ, ведь здесь повествуется о реальной, хоть и грустной жизни.
До событий, описываемых в книге, Герасим жил в деревне и был довольно счастливым человеком. Но потом в деревню приехала их старая и капризная барыня. Ей нужны были новые работники для ее городского дома, и она забрала Герасима. Ему было очень грустно покидать любимую деревню, но он не мог ослушаться барыни.
У себя дома Герасим выполнял очень много разной тяжелой работы не только за себя, но и за других мужиков. Он был очень высокого роста и необычайной силы. Герасим было очень странно после тяжелых полевых работ быть дворником. Этим уточнением автор хотел показать, что жизнь в тот момент времени казалась Герасиму слишком скучной, пустой и унылой.
Вскоре Герасим привык к своей новой жизни. Тогда же он встретил Татьяну, работавшую у той же барыни прачкой. Он полюбил ее и хотел жениться на ней. Но барыня выдала ее за своего дворецкого Капитона. Это стало ударом для Герасима. Спустя год, когда Татьяна и ее муж собрались уезжать в деревню, немой герой, провожая их, подобрал на дороге маленького щенка. Герасим выкормил щенка, практически ему жизнь. Герасим не мог выговорить имя собаки, и все стали звать ее Муму - точно таким мычанием подзывал к себе собаку немой. Эта собака стала для него отдушиной смириться с городской жизнью и уходом любимой.
Но и эту радость отобрала у него взбаломошная барыня. Муму слишком резко оскалилась на нее, из-за чего собаку сначала отдали в другой дом, а потом, когда она вернулась, заставили Герасима убить ее. Герасим не смог так же спокойно пережить еще и этот удар, забрал свои вещи и вернулся в свою деревню, где и прожил долгую и одинокую жизнь.
Я считаю Герасима очень сильным и волевым человеком, незаслуженно пострадавшим сначала от жизни, родившись глухонемым, а потом и от барыни, которая лишила его последних радостей – деревенской жизни, любви и самого лучшего друга. Я думаю, эта история актуальна и в наше время, так как и сейчас обстоятельства могут вынудить нас расстаться с самым дорогим в нашей жизни, но во все времена люди должны бороться и искать жить дальше, как нашел его Герасим.
Источник: Сочинение по рассказу Муму Тургенева 5 класс
По-перше, завжди потрібно пам’ятати про правило бумеранга. Я вірю в те, що кожна людина буде відповідати за власні вчинки. Не треба витрачати свій час та нерви, щоб заподіяти шкоду. Варто не опускатися до такого низького рівня тої людини, яка несправедливо тебе образила.
Хочу навести приклад з української літератури – драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Цей твір розказує про кохання Мавки та Лукаша, про те, як добре кохати та бути коханим. Але настає момент, коли хлопець має одружитися з простою селянкою Килиною, і це дуже засмучує обох. Проте згодом Лукашові вже не до вподоби Мавка, і він сватає Килину. Лісова дівчина не збирається причиняти біль ні колишньому хлопцеві, ні його майбутній дружині. Вона радіє, що Лукаш знайшов своє щастя, що йому добре з Килиною. Мавка вчинила як дуже розумна людина, яка розуміє, що нічого доброго не вийде, коли вона завдасть болю.
По-друге, ми всі знаємо ще з дитинства, з дитячих казок, що добро завжди перемагає зло. Так і в житті. Відповідаючи людині злом, ми будемо його отримувати у відповідь. Але, щоб такого не сталось, потрібно навчитись пробачати людям, не тримати на них образу, злість та ненависть. Можливо, у майбутньому лише ця людина тобі допоможе в знак вдячності за те, що колись ти не відповіла їй тим самим, а просто вибачила.Яскравим прикладом на підтвердження моєї думки може бути історія Мати Терези. Вона не раз чула та читала у свою сторону негативні речі, але ніколи не зупинялась на своєму шляху та допомагала бідним людям. Мати Тереза ніколи не завдавала болю, не відповідала злом іншим. Ця жінка завжди підтримувала та приносила добро у світ, в якому і так мало добрих і чесних людей.
Отже, не потрібно відповідати так само, як та людина, що заподіяла тобі біль. Слід пробачати її та не забувати про добро. Адже лише добро перемагає зло.
В рассказе «Муму» Иван Сергеевич Тургенев описывает историю бедного крестьянского мужика по имени Герасим и его собаки Муму. Мне очень понравился этот рассказ, ведь здесь повествуется о реальной, хоть и грустной жизни.
До событий, описываемых в книге, Герасим жил в деревне и был довольно счастливым человеком. Но потом в деревню приехала их старая и капризная барыня. Ей нужны были новые работники для ее городского дома, и она забрала Герасима. Ему было очень грустно покидать любимую деревню, но он не мог ослушаться барыни.
У себя дома Герасим выполнял очень много разной тяжелой работы не только за себя, но и за других мужиков. Он был очень высокого роста и необычайной силы. Герасим было очень странно после тяжелых полевых работ быть дворником. Этим уточнением автор хотел показать, что жизнь в тот момент времени казалась Герасиму слишком скучной, пустой и унылой.
Вскоре Герасим привык к своей новой жизни. Тогда же он встретил Татьяну, работавшую у той же барыни прачкой. Он полюбил ее и хотел жениться на ней. Но барыня выдала ее за своего дворецкого Капитона. Это стало ударом для Герасима. Спустя год, когда Татьяна и ее муж собрались уезжать в деревню, немой герой, провожая их, подобрал на дороге маленького щенка. Герасим выкормил щенка, практически ему жизнь. Герасим не мог выговорить имя собаки, и все стали звать ее Муму - точно таким мычанием подзывал к себе собаку немой. Эта собака стала для него отдушиной смириться с городской жизнью и уходом любимой.
Но и эту радость отобрала у него взбаломошная барыня. Муму слишком резко оскалилась на нее, из-за чего собаку сначала отдали в другой дом, а потом, когда она вернулась, заставили Герасима убить ее. Герасим не смог так же спокойно пережить еще и этот удар, забрал свои вещи и вернулся в свою деревню, где и прожил долгую и одинокую жизнь.
Я считаю Герасима очень сильным и волевым человеком, незаслуженно пострадавшим сначала от жизни, родившись глухонемым, а потом и от барыни, которая лишила его последних радостей – деревенской жизни, любви и самого лучшего друга. Я думаю, эта история актуальна и в наше время, так как и сейчас обстоятельства могут вынудить нас расстаться с самым дорогим в нашей жизни, но во все времена люди должны бороться и искать жить дальше, как нашел его Герасим.
Источник: Сочинение по рассказу Муму Тургенева 5 класс