Коза́к-характе́рник, також коза́к-химоро́дник, коза́к-галдо́вник або коза́к-заморо́чник[1] — назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі. Займався не лише яснобаченням, але й лікуванням поранених козаків, їх психотерапією та психофізичною підготовкою. Характерник — своєрідний духовний наставник, якого козаки шанували і дещо побоювались, хранитель традицій і таємниць бойового мистецтва запорозького козацтва. За переказами, кошовий запорожців І. Сірко, якого обирали на цю посаду протягом 24 років, був відомим козацьким характерником[2]. Із часом поняття «козак-характерник» надійно увійшло до наукового обігу
Коза́к-характе́рник, також коза́к-химоро́дник, коза́к-галдо́вник або коза́к-заморо́чник[1] — назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі. Займався не лише яснобаченням, але й лікуванням поранених козаків, їх психотерапією та психофізичною підготовкою. Характерник — своєрідний духовний наставник, якого козаки шанували і дещо побоювались, хранитель традицій і таємниць бойового мистецтва запорозького козацтва. За переказами, кошовий запорожців І. Сірко, якого обирали на цю посаду протягом 24 років, був відомим козацьким характерником[2]. Із часом поняття «козак-характерник» надійно увійшло до наукового обігу
2. Подаю(1-а особа, одн), б'є(3-я особа, одн), оре(3-я особа, одн), добува(3-я особа, одн), зеленить(3-я особа, одн),
3. Сміються(3-я особа, мн), шумлять(3-я особа, мн), цвітуть(3-я особа, мн), ростуть(3-я особа, мн), гудуть(3-я особа, мн),
4. Лазив(чол.рід., одн), сниться(3-я особа, одн),
5.служила(1-а особа, одн), полюбила(1-а особа, одн),
6.Любимо(1-а особа, мн), перейшла(жін. рід, одн), тісне(3-я особа, одн),
7. Кружляють(3-я особа, мн), пахнуть(3-я особа, мн),
8.Топлять(3-я особа, мн), стоять(3-я особа, мн), веселять(3-я особа, мн)