Усі ми звикли, що в казках добро перемагає зло. Однак у реальному житті буває й навпаки. Я думаю, що в сучасному жорстокому світі ми маємо робити все для того, аби добро перемагало без застосування насильства, хоча у виняткових ситуаціях, буває, що без жертв не обійтися.
По-перше, добро – це можливість зробити наш світ кращим, а людей щасливішими, тому тут немає місця руйнації й насильству.
Ми часто бачимо протистояння добра й зла не лише в буденному житті, а й у багатьох творах художньої літератури. Наприклад, почуття помсти робить жорстокими членів двох сімей Гутенюків і Палійчуків із повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Дорослі ненавидять одне одного, хоча вже й не пам’ятають причини протистояння між родами. Та коло цього зла розриває Марічка, відповідаючи добром на спробу Іванка її образити. Так зародилася дитяча дружба, яка згодом переросла в чисте, світле й справжнє кохання.
По-друге, мета, якщо вона світла й велична, виправдовує засоби, тому перемога добра супроводжується втратами.
Згадаймо революції, які відбулися у світі. Абсолютно всі вони не обійшлися без жертв. Думаю, що гасло «Patria o muerte!» або назва коктейлю «Cuba libre» знайомі кожному. Це все породження подій 1959 року на Кубі. Фідель Кастро й Ернесто Че Гевара вирішили скинути режим диктатора Батисти. Вичерпавши всі мирні засоби боротьби із владою, Кастро разом із друзями беруться за зброю. Хоча й не обійшлося без кровопролиття, кубинська революція стала острівком оптимізму для громадян, які стомилися від бідності.
Отже, ми маємо робити все для того, аби добро перемагало мирним шляхом, і тільки в разі крайньої необхідності допускати насильство чи втрати.
Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання століть, мова – це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.
Для кожної людини її мова – найкраща, найзворушливіша. Це – загальновідома істина. Чи відчуваємо велике таїнство живого Слова, зокрема Рідного, Українського? Чи достатньо уважні ми до своєї мови? Мова – неоціненний скарб народу, найголовніший літопис його життя. Щоб оволодіти цим скарбом, людина мусить постійно докладати зусиль, усвідомлюючи, що існує складна наука рідної мови.
З того, як говорить та чи та людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту й культурний рівень. Оселя буття духу – це мова, в оселі мови живе людина. Поводитися з мовою як-небудь – значить і мислити як-небудь: неточно, приблизно, неправильно. Мова – знаряддя мислення: у ній відбивається інтелігентність людини, її повага до інших, її охайність у широкому розумінні цього слова.
Усі ми звикли, що в казках добро перемагає зло. Однак у реальному житті буває й навпаки. Я думаю, що в сучасному жорстокому світі ми маємо робити все для того, аби добро перемагало без застосування насильства, хоча у виняткових ситуаціях, буває, що без жертв не обійтися.
По-перше, добро – це можливість зробити наш світ кращим, а людей щасливішими, тому тут немає місця руйнації й насильству.
Ми часто бачимо протистояння добра й зла не лише в буденному житті, а й у багатьох творах художньої літератури. Наприклад, почуття помсти робить жорстокими членів двох сімей Гутенюків і Палійчуків із повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Дорослі ненавидять одне одного, хоча вже й не пам’ятають причини протистояння між родами. Та коло цього зла розриває Марічка, відповідаючи добром на спробу Іванка її образити. Так зародилася дитяча дружба, яка згодом переросла в чисте, світле й справжнє кохання.
По-друге, мета, якщо вона світла й велична, виправдовує засоби, тому перемога добра супроводжується втратами.
Згадаймо революції, які відбулися у світі. Абсолютно всі вони не обійшлися без жертв. Думаю, що гасло «Patria o muerte!» або назва коктейлю «Cuba libre» знайомі кожному. Це все породження подій 1959 року на Кубі. Фідель Кастро й Ернесто Че Гевара вирішили скинути режим диктатора Батисти. Вичерпавши всі мирні засоби боротьби із владою, Кастро разом із друзями беруться за зброю. Хоча й не обійшлося без кровопролиття, кубинська революція стала острівком оптимізму для громадян, які стомилися від бідності.
Отже, ми маємо робити все для того, аби добро перемагало мирним шляхом, і тільки в разі крайньої необхідності допускати насильство чи втрати.
Объяснение:
сподіваюсь до
Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання століть, мова – це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.
Для кожної людини її мова – найкраща, найзворушливіша. Це – загальновідома істина. Чи відчуваємо велике таїнство живого Слова, зокрема Рідного, Українського? Чи достатньо уважні ми до своєї мови? Мова – неоціненний скарб народу, найголовніший літопис його життя. Щоб оволодіти цим скарбом, людина мусить постійно докладати зусиль, усвідомлюючи, що існує складна наука рідної мови.
З того, як говорить та чи та людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту й культурний рівень. Оселя буття духу – це мова, в оселі мови живе людина. Поводитися з мовою як-небудь – значить і мислити як-небудь: неточно, приблизно, неправильно. Мова – знаряддя мислення: у ній відбивається інтелігентність людини, її повага до інших, її охайність у широкому розумінні цього слова.
Объяснение: