Сьогодні коли я йшла до школи мені пригадалися останні теплі вересневі дні. Зараз вже жовтень і так не вистачае того сонця та тепла. На диво цього року вересень був дуже теплим. Болісно розуміти що чикати вересня ще рік. Хоть він і тільки закінчився я вже скучаю по ще сухому не намокнотому дожчем листю яке шелестіло під ногами, по Тільки зібраним з грядки овочам та тільки зірваним фруктам, і також я сумую за тим днем коли я пішла в 7 (клас на вибор(просто я в 7)) клас.памятаю ще 7 років назад 1 вересня я з букетом квітів та друзями перший раз переступила поріг школи. І я про це не жалію. Тому дуже жалію що закінчився вересень і дуже хочу повернути теплі вересневі дні.
Народна дума оповідає про бурю на морі. Двоє братів-козаків, потопаючи, стали просити у Бога прощення за свої гріхи. Найбільшим своїм гріхом вони вважали те, що зневажали батька й матір, своїх рідних та сусідів. Тільки щира материна й батькова молитва до м урятуватися. А за козака-сироту нікому було молитися, нікому було його прощати, тому він потонув. Дума оспівує віру, силу материнської любові, необхідність усвідомлення того, що порятунок можливий лише через покаяння, розуміння своєї гріховності.
