Не китайкою покрились Козацькії очі, Не вимили біле личко Слізоньки дівочі: Орел вийняв карі очі На чужому полі, Біле тіло вовки з'їли, — Така його доля. Дарма щоніч дівчинонька Його виглядає. Ні батька, ні неньки; Одна, як та пташка в далекім краю. Сумує, воркує, білим світом нудить, Літає, шукає, дума — заблудив. Щаслива голубка: високо літає, Полине до бога — милого питать. Вона все ходить, з уст ні пари. Аж гульк — з Дніпра повиринали Малії діти, сміючись. "Ходімо гріться! — закричали. — Зійшло вже сонце! Мене мати породила, Нехрещену положила. Ходи до нас вечеряти: У нас козак в очереті, В очереті, в осоці, Срібний перстень на руці; Молоденький, чорнобровий; Знайшли вчора у діброві. Гай обізвався; галас, зик, Орда мов ріже. Защебетав жайворонок, Угору летючи; Закувала зозуленька, На дубу сидячи; Защебетав соловейко — Пішла луна гаєм; Червоніє за горою; Плугатар співає. Іде, спотикнеться, — Коло серця козацького Як гадина в'ється.
1.Речення зі складеним іменним присудком
г) Місяць - козацьке сонце.
2.Яке речення є безособовим
г) Незабаром має світати
3. У котрому рядку у всіх словах треба писати префікс пре-?
В Предовгий, превеселий, предвічний, премудрий
4. В усіх слова рядка замість пропуску пишеться голосний [е]:
А Грушевий, довжелезний, щебетання, чепурний.
5. Позначте речення без прийменника
в) Семеро одного не ждуть.
6. Двоскладним є речення
а) У січні вночі панують сови і сичі.
7. Дієприслівник є в реченні
б) Плив корабель, роздираючи хвилі.
8. Складним є речення
г) Вода, яка скоро збігає, отрути не лишає.
9. Односкладним означено-особовим є речення
д) На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся.
10. Позначте рядок, у якому в усіх словах відбувається спрощення в групах приголосних:
А обласний, волосний, вісник, чесний;
11. Односкладним є речення
а) Вола в*яжуть мотузом, а чоловіка - словом.
Козацькії очі,
Не вимили біле личко
Слізоньки дівочі:
Орел вийняв карі очі
На чужому полі,
Біле тіло вовки з'їли, —
Така його доля.
Дарма щоніч дівчинонька
Його виглядає.
Ні батька, ні неньки;
Одна, як та пташка в далекім краю.
Сумує, воркує, білим світом нудить,
Літає, шукає, дума — заблудив.
Щаслива голубка: високо літає,
Полине до бога — милого питать.
Вона все ходить, з уст ні пари.
Аж гульк — з Дніпра повиринали
Малії діти, сміючись.
"Ходімо гріться! — закричали. —
Зійшло вже сонце!
Мене мати породила,
Нехрещену положила.
Ходи до нас вечеряти:
У нас козак в очереті,
В очереті, в осоці,
Срібний перстень на руці;
Молоденький, чорнобровий;
Знайшли вчора у діброві.
Гай обізвався; галас, зик,
Орда мов ріже.
Защебетав жайворонок,
Угору летючи;
Закувала зозуленька,
На дубу сидячи;
Защебетав соловейко —
Пішла луна гаєм;
Червоніє за горою;
Плугатар співає.
Іде, спотикнеться, —
Коло серця козацького
Як гадина в'ється.