Історія України. Опорні конспекти та практичні заняття. 8 клас
Практичне заняття 2
Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва
(Теоретичні відомості)
Військове мистецтво козаків
Передумови створення військової організації козацтва:
• поява у степовій зоні України угодників, а також втікачів від панського гноблення;
• створення укріплених зимівників і необхідність їх захисту;
• постійна загроза нападу з боку кримських татар;
• необхідність збройного захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації Польщі та Литви.
Запорожці створили військову організацію. Запорозьке військо формувалося на добровільних засадах, новобранців упродовж кількох років навчали досвідчені вояки.
• Славилася козацька піхота — найбільш боєздатна в Європі. Піхотинці шикувалися у три шеренги: перша — стріляла, друга — подавала рушниці, третя — заряджала їх.
• Добре організованою в козаків була оборона табору — укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого знаходилося козацьке військо.
• Козацька кіннота була нечисленною. Наступала півколом і, таким чином, атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.
• Успішно діяла козацька артилерія, вогонь якої підтримував дії піхоти.
• Була організована козацька розвідка — розвідувальна служба, що збирала інформацію про ворога в його володіннях. На підставі повідомлень розвідників розроблялися плани козацьких походів.
• Постійно діяли козацькі вартові — сторожова служба. Спеціальні підрозділи несли вартову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за до системи димової сигналізації.
• Козацький флот складали морські та річкові човни — чайки.
Козацькі чайки — судна завдовжки 15-20 м, завширшки 3-6 м, заввишки до 4 м, мали від 20 до 40 пар весел, два керма (кормове й носове); рухалися як на веслах, так і за до вітрил.
Наприкінці XVII ст. на кожну чайку витрачалося, крім дерева, 210 кг заліза, 2 бочки смоли, 50 кг клоччя, 140 м полотна на вітрила. Вміщували чайки по 50-70 козаків зі зброєю, кілька гармат (кожна вагою 96 кг).
В похід виходило близько 300 чайок (приблизно 20 тис. козаків). Плавали чайки Чорним та Азовським морями, Дніпром, Дунаєм, Бугом, сягали Кафи, Варни, Стамбула та інших поселень на узбережжі.
Козацька зброя: рушниця, спис, шабля, луки і стріли, легкі гармати.
Кожен козак у поході, крім рушниці, повинен був мати ще сокиру, косу, лопату, мотузки, щоб насипати вали або зв’язувати вози, готуючи табір до відбиття ворога.
Під час походу брали й харчі: у бочці тримали сухарі; мали варене пшоно та змішане з водою тісто, яке їли разом із пшоном. Називали цю страву саламахою. Брали у походи сало.
Під час походу панувала сувора дисципліна. Найбільшою провиною вважали зраду козацтву та Батьківщині.
Усе козацтво поділялося на полки по 500-1000, а згодом і більше вояків, очолюваних полковником.
Полки складалися із сотень, керованих сотниками.
Усе українське козацтво очолював гетьман, а запорозьке козацтво — кошовий отаман. Під час походу він мав необмежену владу.
Alman-Sovet İttifaqı münasibətləri — Birinci Dünya Müharibəsindən sonrakı dövrlərə təsadüf edir. 3 mart 1918-ci ildə imzalanmış Brest-Litovsk müqaviləsi Rusiya ilə Almaniya arasındakı düşmənçilik əməliyyatlarına son qoydu.[1] Bir neçə ay sonra Almaniyanın Moskvadakı səfiri Vilhelm von Mirbax Rusiya Solist Sosialist-İnqilabçıları tərəfindən Rusiya ilə Almaniya arasında yeni bir müharibə təşviq etmək məqsədi ilə güllələndi. Alman İnqilabını fəal dəstəklədikləri üçün Adolf Coff nəzdindəki bütün Sovet səfirliyi 6 noyabr 1918-ci ildə Almaniyadan deportasiya edildi. Karl Radek də 1919-cu ildə Almaniya imperiyasında kommunistlərin təxribatçı fəaliyyətini qeyri-qanuni olaraq dəstəkləyirdi.
Історія України. Опорні конспекти та практичні заняття. 8 клас
Практичне заняття 2
Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва
(Теоретичні відомості)
Військове мистецтво козаків
Передумови створення військової організації козацтва:
• поява у степовій зоні України угодників, а також втікачів від панського гноблення;
• створення укріплених зимівників і необхідність їх захисту;
• постійна загроза нападу з боку кримських татар;
• необхідність збройного захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації Польщі та Литви.
Запорожці створили військову організацію. Запорозьке військо формувалося на добровільних засадах, новобранців упродовж кількох років навчали досвідчені вояки.
• Славилася козацька піхота — найбільш боєздатна в Європі. Піхотинці шикувалися у три шеренги: перша — стріляла, друга — подавала рушниці, третя — заряджала їх.
• Добре організованою в козаків була оборона табору — укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого знаходилося козацьке військо.
• Козацька кіннота була нечисленною. Наступала півколом і, таким чином, атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.
• Успішно діяла козацька артилерія, вогонь якої підтримував дії піхоти.
• Була організована козацька розвідка — розвідувальна служба, що збирала інформацію про ворога в його володіннях. На підставі повідомлень розвідників розроблялися плани козацьких походів.
• Постійно діяли козацькі вартові — сторожова служба. Спеціальні підрозділи несли вартову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за до системи димової сигналізації.
• Козацький флот складали морські та річкові човни — чайки.
Козацькі чайки — судна завдовжки 15-20 м, завширшки 3-6 м, заввишки до 4 м, мали від 20 до 40 пар весел, два керма (кормове й носове); рухалися як на веслах, так і за до вітрил.
Наприкінці XVII ст. на кожну чайку витрачалося, крім дерева, 210 кг заліза, 2 бочки смоли, 50 кг клоччя, 140 м полотна на вітрила. Вміщували чайки по 50-70 козаків зі зброєю, кілька гармат (кожна вагою 96 кг).
В похід виходило близько 300 чайок (приблизно 20 тис. козаків). Плавали чайки Чорним та Азовським морями, Дніпром, Дунаєм, Бугом, сягали Кафи, Варни, Стамбула та інших поселень на узбережжі.
Козацька зброя: рушниця, спис, шабля, луки і стріли, легкі гармати.
Кожен козак у поході, крім рушниці, повинен був мати ще сокиру, косу, лопату, мотузки, щоб насипати вали або зв’язувати вози, готуючи табір до відбиття ворога.
Під час походу брали й харчі: у бочці тримали сухарі; мали варене пшоно та змішане з водою тісто, яке їли разом із пшоном. Називали цю страву саламахою. Брали у походи сало.
Під час походу панувала сувора дисципліна. Найбільшою провиною вважали зраду козацтву та Батьківщині.
Усе козацтво поділялося на полки по 500-1000, а згодом і більше вояків, очолюваних полковником.
Полки складалися із сотень, керованих сотниками.
Усе українське козацтво очолював гетьман, а запорозьке козацтво — кошовий отаман. Під час походу він мав необмежену владу.
Традиції та побут українського козацтва
Alman-Sovet İttifaqı münasibətləri — Birinci Dünya Müharibəsindən sonrakı dövrlərə təsadüf edir. 3 mart 1918-ci ildə imzalanmış Brest-Litovsk müqaviləsi Rusiya ilə Almaniya arasındakı düşmənçilik əməliyyatlarına son qoydu.[1] Bir neçə ay sonra Almaniyanın Moskvadakı səfiri Vilhelm von Mirbax Rusiya Solist Sosialist-İnqilabçıları tərəfindən Rusiya ilə Almaniya arasında yeni bir müharibə təşviq etmək məqsədi ilə güllələndi. Alman İnqilabını fəal dəstəklədikləri üçün Adolf Coff nəzdindəki bütün Sovet səfirliyi 6 noyabr 1918-ci ildə Almaniyadan deportasiya edildi. Karl Radek də 1919-cu ildə Almaniya imperiyasında kommunistlərin təxribatçı fəaliyyətini qeyri-qanuni olaraq dəstəkləyirdi.