Дивлячись на картину А. Монастирського Запорожець, відразу на думку приходить війна. Коли всі козаки на своїх могутніх конях їдуть в бій, а саме цей Запорожець є головним і їде попереду.
На вигляд він сильний, мужній та сміливий козак. У нього великі долоні, довжелезні вуса та рішучий погляд. Він вдягнений у білу сорочку, наверх надіта червона жилетка, а з самого верху козацький кожух. В лівій руці Запорожець тримає величезну шаблю. У цього козака дуже рішучий та відважний вигляд.
Я вважаю, що ця картина передає справжніх дух тих часів. І дивлячись на неї одразу згадуються саме козаки.
Я дуже люблю зустрічати перші спалахи пробудження нового дня. Задовго до сходу сонце сповіщає про свій прихід. Воно забарвлює своїми променями нічний небосхил, гасить зорі.
Я люблю зустрічати сонце, гру і трепіт ранкових спалахів його променів. Спочатку на обрії з’являється багряно-червона смуга. Потім вона стає оранжевою, рожевою, а далі сонцем наповнювалося все навколо. І ніби вперше бачиш зелений листочок, дерево, яке росте аж до мого вікна, і легкий туман над рідним містом, що пробуджується до нового дня.
Дивлячись на картину А. Монастирського Запорожець, відразу на думку приходить війна. Коли всі козаки на своїх могутніх конях їдуть в бій, а саме цей Запорожець є головним і їде попереду.
На вигляд він сильний, мужній та сміливий козак. У нього великі долоні, довжелезні вуса та рішучий погляд. Він вдягнений у білу сорочку, наверх надіта червона жилетка, а з самого верху козацький кожух. В лівій руці Запорожець тримає величезну шаблю. У цього козака дуже рішучий та відважний вигляд.
Я вважаю, що ця картина передає справжніх дух тих часів. І дивлячись на неї одразу згадуються саме козаки.
Я дуже люблю зустрічати перші спалахи пробудження нового дня. Задовго до сходу сонце сповіщає про свій прихід. Воно забарвлює своїми променями нічний небосхил, гасить зорі.
Я люблю зустрічати сонце, гру і трепіт ранкових спалахів його променів. Спочатку на обрії з’являється багряно-червона смуга. Потім вона стає оранжевою, рожевою, а далі сонцем наповнювалося все навколо. І ніби вперше бачиш зелений листочок, дерево, яке росте аж до мого вікна, і легкий туман над рідним містом, що пробуджується до нового дня.
Объяснение:
удачи;)