Люди ходили, понуривши голови. Було до болю шкода затоптаної чужоземцями, запроданої рідної землі. Невже ж ти навік будеш невільною, Україно?
Селянські нивки стояли неорані, земля пересихала. Треба було сіяти.
Максим став на краю нивки. Після першого помаху золоті зерна бризнули на чорнозем широким віялом. Максимові пригадалось, як дід учив його сіяти. Високий, худий, дід спроквола крокував нивою, вимахуючи закачаною до ліктя правою рукою.
Першу сівбу дід починав без шапки. Урочисто поглядаючи на внука, він промовляв: «Під праву, під праву!»
Земля м’яко танула під чобітьми. Здавалось, вона втягує в себе все: труд і піт селянина, його радощі й страждання, турботи й надію.
Максим замислено дивився на блідо-рожеву смугу над лісом. Враз на землю впали косі пучки променів. Чисті, немов сльози немовляти, роси спалахнули, заграли барвами.
Попрощавшись, Максим пішов попід межею, щоб не потоптати золоті намистини, розгублені в траві ранковим сонцем.
Щоліта наповнене яскравими подіями і приємними спогадами. Минулого літа ми з татом поїхали в гості до його брата. Ця поїздка стала справжнім літнім пригодою. Починалося все з того, що ми їхали спочатку на поїзді, потім пересідали на електричку, а потім на автобус. За цей час мені вдалося побачити, наскільки прекрасна наша країна. Є в ній і красиві міста, і безкраї поля і гори і рівнини. Я довго будуть пам’ятати красиві пейзажі за вікном.
Коли ми приїхали до татового брата, мого дядька нас дуже привітно зустріли. Тітка накрила на стіл багато різноманітної їжі, і ми дуже весело повечеряли. На наступний день ми ходили по гостях, тато показував мені свою малу батьківщину, а я був гордий тим, що він мій батько. Після ми допомагали дядькові на городі. Мені дуже подобалося збирати урожай овочів і фруктів. Мені було приємно проводити вечори у дворі. Там було дуже затишно і комфортно. Мені не хотілося їхати. Тому це маленьке літня пригода ще дуже довго буде залишатися у мене в пам’яті.
Варіант 2
Напевно в житті кожного школяра було багато пригод. Я не виняток з правил. Найбільше веселих пригод трапляється влітку, коли є час для відпочинку, хобі та подорожей.
Одного разу ми поїхали з моїм дідусем на рибалку. Справа була рано вранці, і я сильно хотів спати. Ранок був теплим і сонячним, погода повинна була бути чудовою. Коли ми приїхали на місце, дідусь почав розколювати вудки і готуватися до риболовлі. Я почав допомагати йому в цій справі.
Я насаджував наживки на гачки. Після я взяв вудку з наживкою, зайшов у воду і став закидати вудку. Але вийшло так, що закинувши вудку на гачок, я зловив дідуся, так як він був в сітчастої футболці. Я відчув, що зловив, що – то велике, і тільки потім зрозумів, за що вудка зачепилася. Це до мені швидко прокинутися і стало моїм літнім ранковим пригодою.
Люди ходили, понуривши голови. Було до болю шкода затоптаної чужоземцями, запроданої рідної землі. Невже ж ти навік будеш невільною, Україно?
Селянські нивки стояли неорані, земля пересихала. Треба було сіяти.
Максим став на краю нивки. Після першого помаху золоті зерна бризнули на чорнозем широким віялом. Максимові пригадалось, як дід учив його сіяти. Високий, худий, дід спроквола крокував нивою, вимахуючи закачаною до ліктя правою рукою.
Першу сівбу дід починав без шапки. Урочисто поглядаючи на внука, він промовляв: «Під праву, під праву!»
Земля м’яко танула під чобітьми. Здавалось, вона втягує в себе все: труд і піт селянина, його радощі й страждання, турботи й надію.
Максим замислено дивився на блідо-рожеву смугу над лісом. Враз на землю впали косі пучки променів. Чисті, немов сльози немовляти, роси спалахнули, заграли барвами.
Попрощавшись, Максим пішов попід межею, щоб не потоптати золоті намистини, розгублені в траві ранковим сонцем.
Варіант 1
Щоліта наповнене яскравими подіями і приємними спогадами. Минулого літа ми з татом поїхали в гості до його брата. Ця поїздка стала справжнім літнім пригодою. Починалося все з того, що ми їхали спочатку на поїзді, потім пересідали на електричку, а потім на автобус. За цей час мені вдалося побачити, наскільки прекрасна наша країна. Є в ній і красиві міста, і безкраї поля і гори і рівнини. Я довго будуть пам’ятати красиві пейзажі за вікном.
Коли ми приїхали до татового брата, мого дядька нас дуже привітно зустріли. Тітка накрила на стіл багато різноманітної їжі, і ми дуже весело повечеряли. На наступний день ми ходили по гостях, тато показував мені свою малу батьківщину, а я був гордий тим, що він мій батько. Після ми допомагали дядькові на городі. Мені дуже подобалося збирати урожай овочів і фруктів. Мені було приємно проводити вечори у дворі. Там було дуже затишно і комфортно. Мені не хотілося їхати. Тому це маленьке літня пригода ще дуже довго буде залишатися у мене в пам’яті.
Варіант 2
Напевно в житті кожного школяра було багато пригод. Я не виняток з правил. Найбільше веселих пригод трапляється влітку, коли є час для відпочинку, хобі та подорожей.
Одного разу ми поїхали з моїм дідусем на рибалку. Справа була рано вранці, і я сильно хотів спати. Ранок був теплим і сонячним, погода повинна була бути чудовою. Коли ми приїхали на місце, дідусь почав розколювати вудки і готуватися до риболовлі. Я почав допомагати йому в цій справі.
Я насаджував наживки на гачки. Після я взяв вудку з наживкою, зайшов у воду і став закидати вудку. Але вийшло так, що закинувши вудку на гачок, я зловив дідуся, так як він був в сітчастої футболці. Я відчув, що зловив, що – то велике, і тільки потім зрозумів, за що вудка зачепилася. Це до мені швидко прокинутися і стало моїм літнім ранковим пригодою.