Улітку багато людей задіяні у праці на полі. Хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. Відпочиваючи за містом, я часто гала за такими працьовитими людьми і мені дуже подобалась їх старанність. Наприклад, ви можете запитати: «Що може зацікавити у праці звичайного косаря?». Та чи знаєте ви — наскільки, це клопітка робота? Тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. Спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. До роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним відкидаючи траву в один бік. Під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. Працює довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. Я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.
1.Визорилось небо,поля потонули в імлі,у синіх смереках.
2.Місяць на небі,зіроньки сяють,тихо по морю човен пливе.
3.Пригріло сонечко,обсохла земля,потягло орача в поле.
4.Настало літо,й настали жнива.
5.Літо дбає-зима поїдає.
6.Стихла пісня-тихо стало над степом.
7.Добре бідному:в нього від багатства голова не болить.
8.Піднімаються грози на тлі вечорів,у тих грозах серця позливались громами.
9.У прибережних вербах щебече птастство.зелений комиш стоїть нерухомою лавою.
10.У пробуджену ниву лягають зернини,в своє лоно приймає їх тепла рілля..