Розберіть речення за членами ( підкресліть граматичну основу та другорядні речення)
1. До міста підкрались чорні хмари.
2. Край міста на горі стоїть маленька старенька хатинка .
3.Біля веселого струмочка красується верба.
4. Щастя їх покинуло остаточно.
5. Над гіллястою липою синіло літнє небо, на далекому обрії тремтів синій ліс.
6. На деревах ще не з' явилося листя, а в гіллі вже розпочалася пташина робота..

Відповідь:

Пояснення:

Чим би зайняти цих непосидючих діток? Посісти посаду президента - це бути відповідальним за свою країну. Кожен має отримувати гідну плату за свою роботу. Моя зарплата робить мене могутньою, але ненадовго. Козаки - характерники вміли викликати дощ. Любов до солодощів може спричиняти карієс. Реклама- рушій продажу. Нам надіслали рекламацію - наш товар не якісний. Положення дитини викликає занепокоєння. Моє становище в цій організації доволі хитке. Пригода у лісі запамятається надовго. Нарешті прийшла нагода показати на що він насправді здатен. З'їсти яблуко чи цукерку- от дилема. Наша проблема у відсутності конкуренції, яка б спонукала робити краще і дешевше. В цій сфері не варто зв'язуватися з дилетантами. Я аматор у комп'ютерних програмах, та з вордом можу до Лише пішовши на базар, можна купити справжнє молочко. На ринку є все: від яблук до ананасів. Наступний автобус через дві години. Крізь штори просвічувало світло, отже, ще не сплять. Неприємний інцидент на дорозі зіпсував настрій. Такого ще не було, це перший такий прецедент на Україні. Я вибираю зелений, цей колір завжди мені пасував. Треба обирати з розумом, адже це майбутнє наших дітей. Даю тобі час до завтра. Подати жінці руку, виходячи з автобуса, це так просто і приємно. Надали повноваження- от і працюй, роби свою роботу. Він мав прийти пів години тому, набридло чекати. Мусимо самі  дійти до висновку хто нам хоче добра, а хто тягне назад в болото. Не маю жодного уявлення, як вирішити цю головоломку. Розв'язати задачку для Марійки, лише для того, щоб побачити її усмішку.

- Привіт, Олено? Як ти провела сьогоднішній день?

- Сьогодні я здавала іспит на курсах з програмування. Багато хто просив мене про до адже я найкраща в групі

- І ти до м?

- Звісно ж, ні! Вони самі винні, що не навчалися протягом року, а лише жартували.

- Можливо, ти вчинила неправильно?

- Такий мій принцип: на що ти працював, те й отримав.

- А чи не жорстоко це?

- А ти б як вчинив?

- Звісно, допоміг би.

- Знаєш, це особисте рішення кожного. Не треба через це сперечатися.

- Маю з тобою погодитися. Побачимося завтра! Бувай!

- Бувай!