Речення з відокремленими членами. Пряма і непряма мова
1.Укажіть речення, у якому поширене означення невиділяється комами (окремі розділові знаки опущено). *
а.Очі її постійно освітлені зсередини м’яким живим сяйвом були наче видимим предметним вираженням її душі.
б.Я впізнав у ньому лелеку званого ще гайстром чи бузьком.
в.Бур’яни довкола розкошують ніким не кошені нетолочені.
г.Перед ними були сковані у вигляді ґрат підйомні ворота.
2.Укажіть речення, у якому є помилка у відокремленні уточнювальних членів. *
а.За Джериною хатою, під старою грушею, спав молодий парубок, підклавши під голову білу свиту.
б.Скраю на полиці, поряд із горшками, стояла дощечка з невеликим млиновим колесом та ступами.
в.Другого дня, у понеділок, не було й панщини.
г.Ще більше, людей особливо бідноти, тулилося за Білгородськими ворітьми.
3.Укажіть речення з непрямою мовою, побудоване правильно. *
а.Захар Беркут скрикнув, що мій син радше дасть на кусні порубати себе, аніж узяти себе в неволю.
б.Максим сказав Мирославі, щоб вона не боялась.
в.Мирослава сказала Захарові Беркуту, що твій син у неволі.
г.Мавка Лукаша, що не чіпай березу.
4.Укажіть речення, у якому поширене означення невиділяється комами (окремі розділові знаки опущено). *
а.До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв’язаного сирівцями.
б.Мокрі стомлені але радісно усміхнені ми входимо в ліс.
в.Ворота тріщали під ударами обкованих залізом дубових колод.
г.Цей запах складається з багатьох окремішніх запахів творених листям землею травою грибами.
5.Укажіть речення, у якому є помилка у відокремленні уточнювальних членів.
а.За Джериною хатою, під старою грушею, спав молодий парубок, підклавши під голову білу свиту.
б.Скраю на полиці, поряд із горшками, стояла дощечка з невеликим млиновим колесом та ступами.
в.Другого дня, у понеділок, не було й панщини.
г.Ще більше, людей особливо бідноти, тулилося за Білгородськими ворітьми.
6.Укажіть речення з непрямою мовою, побудоване правильно. *
а.Захар Беркут скрикнув, що мій син радше дасть на кусні порубати себе, аніж узяти себе в неволю.
б.Максим сказав Мирославі, щоб вона не боялась.
в.Мирослава сказала Захарові Беркуту, що твій син у неволі.
г.Мавка Лукаша, що не чіпай березу.
7.Укажіть речення, у якому поширене означення невиділяється комами (окремі розділові знаки опущено). *
а.До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв’язаного сирівцями.
б.Мокрі стомлені але радісно усміхнені ми входимо в ліс.
в.Ворота тріщали під ударами обкованих залізом дубових колод.
г.Цей запах складається з багатьох окремішніх запахів творених листям землею травою грибами.
8.Укажіть речення, у якому є помилка у відокремленні уточнювальних членів. *
а.На паперті, якраз перед входом до собору, стояв в оточенні бояр немолодий уже чоловік.
б.А на сході, за Дніпром, саме вставало сонечко та гріло рожевим промінням по рівній, як скло, пелені Дніпра.
в.Він знає, що там, далеко, за водою, не росте жодна квітка щастя.
г. І сьогодні, в цей вечір іскристий не забуть мені слів тих твоїх.
9.Укажіть речення, де допущено помилку в оформленні прямої мови. *
а.Він гукнув ще раз щосили: «Хто є в Храмі? Озовися!»
б.«Не дивуйтеся,— сказав князь Данило,— я вклонився Києву — матері городів руських».
в діточки, що защедрували»,— жебонить жіночий голос.
г.«Татусю!» — кажуть діти.— «Чи бачиш — голубок прилетів?»
10.Укажіть речення з відокремленою обставиною, побудоване правильно. *
а.Всупереч тривожного прогнозу, хворий почав одужувати.
б.Повернувшись із табору, дітям знову захотілось зустрітися.
в.Читаючи вірші Шевченка, серце сповнюється болем.
г гаючи схід сонця, ти ніби відчуваєш свою
11.Укажіть речення з непрямою мовою, побудованеправильно. *
а.Мирослава сказала Захарові Беркуту, що я бачила твого сина.
б.Микола сказав Нимидорі, що пан хоче віддати нас у москалі.
в.Мирослава благала батька, щоб він лишився тут, між людьми.
г.З болем пише Т. Шевченко про українське село, що чорніше
12.Укажіть речення з відокремленою обставиною, побудоване правильно. *
а.Порівнюючи ці малюнки, ми звертаємо увагу на поєднання кольорів.
б.Зустрічаючи цих усміхнених дітей, радість переповнює мене.
в.Подорожуючи по Закарпаттю, мені вдалося побачити безліч цікавих історичних пам’яток.
г.Завдяки дружньої підтримки, мені вдалося перемогти в конкурсі.
13.Укажіть речення, у якому поширене означення стоїть після означуваного слова. *
а.За плечима у Данила напханий усячиною лантух та рушниця.
б.Вимочені й підпалені сонцем стерні зчорніли.
в.На небі викарбувалися нерівні обриси хмар, підбиті червоною торочкою.
г.Ще здалеку заманячили на дорозі сани, зазеленіла присипана снігом ялинка.
14.Укажіть речення, у якому поширене означення стоїть після означуваного слова. *
а.В лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням.
б.За якийсь день-другий спалене нічними й ранковими заморозками листя геть облетіло.
в.Ніхто й не підозрює про назбирані тобою скарби.
г.Біля самого порога вітається з нами аж задимлена росою вишня
Визначною пам’яткою історії та культури є пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві. Це, по суті, єдине, що матеріально увічнює пам'ять про гетьмана. Могили його немає. Через сім років по смерті Хмельницького шляхетське військо захопило на якийсь час Суботів. Тоді й було навмисно викинуто з домовини кістки ненависного ворогам полководця. Безсилі перемогти живого, вороги позбиткувалися з мертвого.
Ідею спорудження пам’ятника Богдану Хмельницькому вперше висунув у тридцяті роки минулого сторіччя видатний історик, перший ректор Київського університету Михайло Максимович.
Місце для встановлення пам’ятника вибране не випадково. Саме тут, на майдані проти Софійського собору, після перемоги під Пилявою та Зборовом зустрічали свого славного гетьмана кияни.
Роботу над пам’ятником було доручено славетному скульпторові Михайлу Микешину. Митець задумав багатофігурну композицію, проте здійснити задум не вдалося через брак коштів.
Пам’ятник має чималі розміри. Висота бронзової кінної статуї – більше 10 метрів. Її встановлено на високому гранітному п’єдесталі, що імітує дикий неотесаний камінь (постамент спроектовано київським архітектором В.Ніколаєвим).
Гарцює неспокійний кінь. Міцною і вправною рукою стримує його полководець. Упевнено тримається він у сідлі, силою налито його могутню постать. Лівою рукою придержує гетьман кінський повід, правиця стискає булаву – символ гетьманської влади.
Докладно й ретельно зобразив скульптор одяг Хмельницького: козацький жупан, свиту, шаровари. Поблискує бронзою на боці шабля.
Погляд приковує лице гетьмана – настільки виразним зробив його скульптор. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Ще суворішим немолоде обличчя гетьмана роблять довгі козацькі вуса. Тяжка задума на чолі, втома й неспокій в очах. Незмірно тяжкою є відповідальність за людські життя, за долю народу.
Ще здалеку пам’ятник чітким силуетом вимальовується на тлі неба. Чудово гармонує кінна статуя з обрисами Софійського собору, що височіє неподалік.
Объяснение:
Дієприслівник не є самостійною частиною мови, тому що він має ознаки дієслова і прислівника.Дієприслівник має вид (доконаний, недоконаний), час (тільки теперішній та минулий), він може мати залежні слова, як і дієслово (разом із залежними словами він утворює дієприслівниковий зворот).Але подібно до прислівника, він не відмінюється.У реченні виконує роль обставини.Вчені-філологи вирішили, що дієприслівник не є ні дієсловом, ні прислівником, але все ж таки він ближче до дієслова, бо відповідає на питання що роблячи?, що зробивши? і називає додаткову дію (це означає, що дієприслівниковий зворот можна вилучити з речення, при цьому,з граматичної точки зору, речення буде побудоване вірно.Проте страждати від цього буде лексичний зміст речення, і ви не зможете донести думку до співбесідника)
2)Дієприкметник відповідає на запитання прикметника який?, яка?, яке?, які? і виражає ознаку предмета за дією, в той час,як дієприслівник означає додаткову дію.