Прочитати текст мовчки. Виділити тему, основну думку; визначити тип і стиль мовлення; виділити основні авторські думки щодо задуму висловлювання
сформулювати й записати основні положення тексту у формі вільних тез.
АБЕТКА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ДУХОВНИХ ДЖЕРЕЛ
«Костянтинова абеткова молитва» — твір оригінальний, незвичайний. Нічого давнішого у
слов’янській поезії ми не знаємо: датується він IX століттям по Різдву Христовому. Віршована
абеткова молитва слов’ян написана у формі акровірша, тобто кожен новий рядок вірша-молитви
починається новою літерою абетки, від початку до самого її кінця.
«Абеткову молитву» ретельно досліджували видатні вчені Слов’янщини — О. Бодянський, І.
Срезневський, О. Соболевський, а найбільше — Великий Каменяр Іван Франко. Зміст молитви
виразно поділяється на п’ять частин. У першій — автор звертається до Бога і прохає його послати на
землю Святого Духа для проповіді Божого Слова. У другій — автор говорить про слов’янське
плем’я, готове прийняти християнство. У третій — автор молить Бога дарувати йому сил та мудрості,
аби він міг довершити нелегку справу — проповідь Слова Господнього серед слов’ян. У четвертій —
йдеться про перешкоди, що їх людська слабість ставить на шляху високого призначення поета-
проповідника. П’ята, остання частина з’ясовує, що автор готується йти до людей, щоб вони
зробилися культурним народом і збагнули Божу науку.
Хто ж був автором «Абеткової молитви»?
Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що автора звали Костянтин, але в історії
південних слов’ян IX століття було два Костянтини, кожен з яких міг бути автором вірша. Перший —
це Костянтин (Кирило) Солунський, першовчитель слов’ян, який разом зі своїм братом Мефодієм
створив кириличну абетку, що нею ми користуємось і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді.
Другий — це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина (Кирила) та Мефодія.
Українською мовою «Костянтинову абеткову молитву» зі старослов’янської перекладав свого
часу Іван Франко, а вже в наші дні Роман Лубківський. Їхні переклади становлять велику цінність,
але в них не дотримано форми акростиха, тобто не вийде абетки, якщо читати згори вниз перші
літери кожного рядка.
Новий переклад Дмитра Білоуса — взірець віртуозного і натхненного переборення формальних
труднощів, з якими не впоралися названі вище перекладачі. Відтепер «Костянтинова абеткова
молитва» в усьому своєму блиску, в усій повноті свого високого смислу та звучання набуває прав
громадянства в сучасній українській мові, літературі, духовній культурі (М. Москаленко).
Популярність пісні Семена Климовського «Їхав козак за Дунай» безпрецедентна. Її співали вже в середині вісімнадцятого століття. Мотив розлуки козака з коханою дівчиною, образний лад пісні, характер мелодії дають підстави називати її романсом.
У добу романтизму було написано інші тексти, які виконували на мелодію «їхав козак за Дунай». Митці створювали нові варіації на тему української пісні. Це арія Лести в однойменній опері віденського композитора Кауера, опера Кавоса «Козак-віршувальник», вірш Пушкіна «Козак», Варіації для скрипки з оркестром Аляб’єва… 1860 року історик Микола Закревський зауважив, що ця пісня «відома всій освіченій Європі».
1808 року в Чорному лісі під Баден-Баденом місцева знать влаштувала «садове свято», у якому брали участь і гості з Росії. На святі був присутній композитор Христоф Тідге, який, почувши пісню про розлуку козака й дівчини, переробив твір. З того часу німці вважають цю версію української пісні власним фольклорним скарбом.
За обробку пісні «їхав козак за Дунай» узявся сам Бетховен! Композитор був у приятельських стосунках з Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії, який у своєму віденському палаці зберігав велику кількість музичних видань. Андрій Розумовський мав глибокі почуття до землі й культури своїх предків. Пам’ять про Батурин жила в цій родині. Бетховен зацікавився українським музичним фольклором. В його обробці пісня «їхав козак за Дунай» оновилася: голос виконавця зазвучав у супроводі фортепіано, скрипки й віолончелі; маршовість поступилася більш повільним і ніжним тонам.
Чи міг уявити Семен Климовський, що доля виявиться такою прихильною до його пісні, яка облетить усі материки, потрапить до німецького фольклору, що її співатимуть навіть американські ковбої?
Відповідь)
Объяснение:
Зараз у нашому світі дуже багато технологій, гаджетів. Усі люди цим користуються, тому що це дуже зручно, наприклад подивитися погоду на неділю або рецепт різних страв. Але тепер технології це окремий світ. Усі спілкуються у соц-мережах, дивляться різні відео в Ютубі, і тратять на це години. Тепер це ввійшло в звичку кожної людини, для неї більш важливий "віртуальний" світ, ніж реальний. І це є проблемою усього світу. Замість того, щоб погуляти з друзями або поспілкуватися з батьками, люди тратять цей час на смартфони. Цей світ став віртуальним.