,поставте розділові знаки.
Намалюйте схеми до цих речень.

1.Легенький вітерець жене підганяє
хмарки на небі. Високо летять і
курличуть лелеки.

2.Із лісу тягне і вогкістю і запахом
сосон. Білочка збирає і засушує
горішки.

3.Сонце хоч і гріє але радіє золоту на
деревах. Над квітами кружляють
золоті бджоли але осінь вже дихає
холодом.

4.Край села стояла
простора однак невеличка
школа. Вона немов потопала
в зелені та квітах. Навколо неї
шикувались ряди каштанів
лип беріз. А в шкільному
саду росли і яблуні і груші і
сливи. Пришкільна ділянка
буяла жоржинами і
чорнобривцями а на клумбах
красувалися айстри.

Якщо би з мови зникли прикметники, не існувало б таких творів, як етюд, адже справжній опис природи без прикметників неможливий. Слова б не набували барв, емоцій та почуттів. Фактично прикметник - це опис слова, і якби його не стало, текст був би манірним набором слів, з яких виходить речення. Такі твори, як "Лось" Євгена Гуцала набули б сірих тонів, адже такі оповідання, як правило, є багато яскравих прикметників. Вірші і не були б віршами, адже поезія без опису не може існувати.
Отож прикметник - це частина мови, яку неможливо замінити.

~Соловейко на калині то

затихав, то щебетав. (підмет - соловейко, однорідні присудки - затихав, щебетав).

~Весна прийшла так якось несподівано! (підмет - весна, присудок - прийшла).

~Зима стояла мрійно до

пори. (підмет - зима, присудок - стояла).

~Вітри війнули з півдня. (підмет - вітри, присудок - війнули).

~І тоді вона немов у Ворсклу з'їхала з гори. (підмет - вона, присудок - з' їхала).

~Уже в дітей порожевіли личка. (підмет - личка, присудок - порожевіли).

~Уже дощем надихалась рілля.(підмет - рілля, присудок - надихалась).

~І сонце сипле квіти, як з бриля. (підмет - сонце, присудок - сипле).

~І скрізь трава, травиченька, травичка! (однорідні підмети - трава, травиченька, травичка).

~Чорнолісся п'янко духмянить доспілою суницею. (підмет - Чорнолісся, присудок - духмянить).

~Вечірнє сонце, дякую за день!..(присудок - дякую).