. Подані словосполучення розподіліть на значенням у 3 стовпчики. якісні. відносні. присвійні. Золота голова, золоті руки, золотой перстень. Кришталевий келих, кришталева вода, крашталевий посуд. Бузковий колір, бузковий цвіт, бузковий аромат. Крилатий орел, крилатий вислів, крилата химера. Музичний інструмент, музична кар'єра, музична натура. Шоколадна засмага, шиколадне морожево,. Каштанова алея, каштановий капелюх. Залізна воля, залежні ворота. Кам'яна фортеця, кам'яний вираз обличчя. Лисяча нора, лисяче хутро, Лисяча хитрість. Ведмежа берлога, ведмежа шуба, ведмежа послуга. Орлиний зір, орлине крило, орлине піря. Лебедіне піря, Лебедин вірність, Лебедин голова. Заячі лапи, заяча шапка, заяча губа. Качиний крякіт,

-Це був дуже жахливий час, коли ніхто не знав чи повернеться він знову додому, чи побачить рідних, а чи буде взагалі завтра?

-А скільки тобі тоді було років, діду?

-Мені було 17 років

-То, певно, ти мав змогу не йти на війну, а залишитися дома біля рідних. Міг хтось піти інший воювати.

-Міг, але не хотів я сидіти вдома, коли на мою Батьківщину нападали загарбники, які хотіли тут все знищити!

-А якби ти знав, що загинеш, все одно пішов би на війну?

-Так. Я хотів, щоб на цій землі був мир, я хотів захистити своїх рідних, я хотів, щоб й у майбутньому було мирне небо над головою. І я був готовий віддати своє життя, аби війна якомога швидше закінчилася.

Онук побачи у очах старого сльози. Дід продовжував:

-Війна, мій хлопчику, це дуже страшно. Мир дістався дуже дорогою ціною. Хтось загинув, так і не дійшовши до Перемоги, але кожен з цих людей справжній герой і вони живі, поки жива наша пам'ять про них.

У онука також почали йти сльози. Він обійняв діда і тихенько сказав:

-Дякую...

-Головне ніколи не забувати ті страшні роки, щоб таке лихо більше ніколи не повторилося. І пам'ятати людей, які загинули тоді, заради миру зараз. Ніхто не забутий, ніщо не забуте.

Моя майбутня професія (програміст) я хочу стати програмістом. я зацікавлений в комп'ютерах. це цілий новий світ. багато людей продовжують кар'єру батьків чи дідусів, але це не у випадку зі мною. моя мати-вчителька, а батько-лікар. але я не хочу бути ні вчителем, ні лікарем. мої улюблені предмети в школі-, фізика, і, звичайно, інформатики. мене не цікавлять такі предмети, як ія, біологія або хімія. моє хобі-комп'ютерні ігри та програмування. у мене є комп'ютер вдома і можу годинами працювати на ньому. це набагато легше робити на комп'ютері, наприклад, щоб написати твір. можна змінювати текст стільки разів, скільки ви хочете, і вам не потрібно переписувати все, якщо вас щось змінилося. я думаю, що професія програміста може дати багато можливостей. комп'ютери є найбільш швидко розвивається сферою сучасної технології. ми живемо у вік інформації. і я думаю, що майбутнє-це просто заповнені з комп'ютерами. сьогодні в ії чи у сша люди можуть працювати, ходити за покупками і навіть ходити на побачення, сидячи за комп'ютером. у нашій країні комп'ютери були використані тільки протягом короткого часу. так після того як я закінчу школу, я хочу поступити в університет і вивчати комп'ютерні науки.