Останнім часом заявилося багато охочих «удосконалити» текст (Д, державного (Г, г)імну (У, у)країни. Одні в..ажают.., що текст застарів, інших дивує, що там ідет..ся не про ворогів, а про вор..жен..ків. Тобто дивує, що слово з негативним забарвленням (у/в)жите з пес.ливим наростком і/й що цей вірш (П, п)авла (Ч, ч)убин..с..кого оп..нився на найвищому щаблі символів нашої (Д, д)ержави. Критикам слів нашого (Г, г)імну раджу звернутися до подібних творів інших народів. Гімн (Г, г)реції, текст якого (Д, д)іонісій (С, с)оломос написав у/в першій третині XIX століт..я, під час борот..би (Г, г)рец..кого народу за визволення з (Т, т)урец..кого (Я, я)рма, поч..наєт..ся так: «Впізнаю тебе (волю) з удару твого грізного меча. Впізнаю тебе з погляду, яким ти силоміц.. краєш., землю». їт»М
Що ж маємо тепер? (Г, г)реція вже понад півтора століт..я віл..на, хоч і/й втратила багато своїх земел.. і/й найбільшу перлину (В, в)ізантійс..кої (Д, д)оби — (К, к)онстантиноп..л... З погляду сучасних реалій багато що в текстах (Г, г)імнів (К, к)раїн застаріло, якщо підходити формально. Але у/в тому і/й річ, що (Н, національні (С, с)имволи не старіют... Вони постают.. у/в певні моменти історії кожного народу і/й залишаються з ними назавжди (О.Пономарів).
Льодохід
Объяснение:
Упомянутый раннее "Льодовик" - не подходит.
1. Во-первых, "льодовик" - это "ледник".
Льодови́к — багаторічне природне накопичення льоду на земній поверхні.
Образуется районах очень низких температур (Антарктида, Крайний Север) и не тает, поэтому к весне отношения не может иметь.
А ЛЬОДОХІД - явление, когда лёд ("мосты") на замёрзших реках тает ВЕСНОЙ, и глыбы льда движутся по течению.
2. Во-вторых, в данном кроссворде есть ещё слово по горизонтали:
"6. Весняний місяць" - КВІТЕНЬ, который будет иметь букву "И" вместо "І", если по вертикали написать "льодовик".
Картина М.Глущенка "Київська осінь" - це натуральна замальовка, перетворена чарівним пензлем художника в барвистий музичний акорд. Витвір представляє високу музейно-художню і колекційну цінність. Присвятив картину М.Глущенко українській природі, її чарівній, неповторній осінній красі. Тепла тінь огортає при першому погляді на картину і заворожують душу вогняні крони дерев. Річка своєю блакитною водою так і закликає до швидкого спуску по звивистій, зміїній стежці. За водною синявою видніється міст з поспішаючим потягом... Душа так і хоче вирватися з тіла, сісти у потяг і поїхати по осінньому Києву