Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки, вкажіть відокремлені означення.
Над нами висіла половина неба темного густо-синього з яскравими блискітками зір. Тією хвилею живою наполохано Шептала зім'яло, притиснуло до жердин. Шептало старанно жував скошену вранці траву. Батіг злітає в червонясте небо довгий та в'юнкий топким дротяним охвістям безжально обвиває Шепталові спину. Білий кінь з несподіванки спотикається на рівному місці і полоненийстрахом забуває всі недавні думки. Він кидається в гущу, в гарячі кінські тіла гніді вороні. (В. Дрозд)
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).