Шановний Тарасе Григоровичу! Я учень(-ця) __ класу хочу Вам подякувати за Вашу творчість, талант, любов до України у кожному рядку Вашої поезії. Ваші твори завжди дуже життєві. Коли читаєш про життя сиріт, панські знущання та тяжку долю українського народу, ніби опиняєшся свідком тих подій, перносишся у часі. Ваша поезія дуже лірична, майже в кожному творі переплітається журба і радість, любов та скорбота, життя та смерть. Ці поетичні рядки дуже легко закарбовуються у пам'яті та проникають аж до серця, тому я із задоволенням завжди вчу уривки з ваших творів та читаю їх повністю. Зараз світ став дуже спустошеним, бо люди живуть здебільшого вирішенням матеріальних проблем, вони, ніби мурахи, завжди кудись біжать, заклопотані буденними справами. Сумно визнавати, але вже ніхто не помічає, яка гарна калина, які запашні та квітучі поля на Україні, а головне - ніхно не помічає проблем інших людей, їх страждань, кожен думає лише сам за себе і вважає, що його проблеми важливіші за інших. Люди вважають, що сиротам та бідним людям повинна допомагати держава, але вони забули, що ми і є держава. Отже, виходить, що ми самі собі не потрібні. Мабуть тому ми так і живемо. Дітей необхідно змалечку навчати любити та поважати один одного, співчувати та допомагати у важку хвилину, тобто вчити бути справніми людьми. Ваше величне кобзареве слово дуже позитивно впливає на мій світогляд, розуміння сьогодення та вчинки. Я низько вклоняюсь Вам за творчий, моральний та культурний внесок, який Ви зробити для України та її народу. Слава Вам, Тарасе Григоровичу, навіки слава!
Добро - добре, що чесно і корисно, все чого жадає від нас борг людини, громадянина, сім'янина.
Це коли щось робимо і щось вимагаємо замість,користливость відсутня. Ми можемо перевести літньої людини за кілька кроків, чи поступитися у сфері транспорту місце, але ці трапляється вкрай рідко. Самі добрі люди мало вірять, що молодь буває доброї. Молодих підлітків вже не виховують як раніше, й суспільство стає жорстоким.
Що таке доброта? Доброта – ця сама прекрасне землі. Люди забули про своє земній призначенні – творити добро, любити ближнього свого, як найбільш себе. Забули про існування універсального морального правила: “Не роби іншому того, чого не хочеш собі”. Занадто повільно повертаємося до втраченої духовності. Часто відчуваєш бажання помститися за образу або ж потреба віддячити добрим вчинком за проявлену до увагу. У першому випадку стримує розважливість, у другому – лінощі. А смак справжньої доброти продовжує залишатися непізнаним. Зараз кожен зможе до людині, який потрапив у біду. До близьким колись була невід'ємною частиною традиції.
«Добра людина – інший, хто уміє робити добро, а той, хто уміє робити зло»- говорив В.Ключевський. Мені добро- ЦЕБЕСКОРЫСТНАЯ ДО ЛЮДЯМ.
Добро це почуття, що викликають радість у серце. Потрібно прислухатися до серця.
Щоб добрим, треба ставитися всім любовно, з радістю, бачити в всіх людей лише добро. Не виходить, потрібно вчитися цьому, намагатися виправитися, побачив щось погане у комусь, треба знайти щось що виправдує, аби наприкінці кінців ставитися до людей позитивно.
Є ще ефективний б, знайти дуже добру людину, й намагатимуться наслідувати йому.
Я маю багато друзів, й вони мені дуже гарні.
Я намагаюся бути доброї, оскільки мені бути доброї означає перебувати у добрих стосунки з людьми, рахуватися з іншими, вміти їм поступатися. Однак у порівнянні протилежностей можна було зрозуміти, що таке добро, отже добра без зла немає.
Доброта – усвідомлене вчинення добрих вчинків. Свіча щось втрачає, якщо від нього запалюють іншу свічку, але дозволяє іншим свічам зробити щось добре.
Кожен свої мотиви для доброти, хтось неспроможна пройти повз котрий страждає, комусь важлива оцінка, думку, хтось вважає про ефект вчинку, хтось піклується у тому, щоб доброта досягла призначення.
Бути добрим тут інше легко як здається, на кожному кроці якщо сказати грубе слово чи зачепити ніж або можна скривдити людини.
Якщо говорити, у загальному про добро, то добро - це, то, на ніж тримається світ, якби був добра, те було б світу землі, дружби, радості, на друзів і усе те, чому ми дорожимо.
Я учень(-ця) __ класу хочу Вам подякувати за Вашу творчість, талант, любов до України у кожному рядку Вашої поезії. Ваші твори завжди дуже життєві. Коли читаєш про життя сиріт, панські знущання та тяжку долю українського народу, ніби опиняєшся свідком тих подій, перносишся у часі. Ваша поезія дуже лірична, майже в кожному творі переплітається журба і радість, любов та скорбота, життя та смерть. Ці поетичні рядки дуже легко закарбовуються у пам'яті та проникають аж до серця, тому я із задоволенням завжди вчу уривки з ваших творів та читаю їх повністю. Зараз світ став дуже спустошеним, бо люди живуть здебільшого вирішенням матеріальних проблем, вони, ніби мурахи, завжди кудись біжать, заклопотані буденними справами. Сумно визнавати, але вже ніхто не помічає, яка гарна калина, які запашні та квітучі поля на Україні, а головне - ніхно не помічає проблем інших людей, їх страждань, кожен думає лише сам за себе і вважає, що його проблеми важливіші за інших. Люди вважають, що сиротам та бідним людям повинна допомагати держава, але вони забули, що ми і є держава. Отже, виходить, що ми самі собі не потрібні. Мабуть тому ми так і живемо. Дітей необхідно змалечку навчати любити та поважати один одного, співчувати та допомагати у важку хвилину, тобто вчити бути справніми людьми. Ваше величне кобзареве слово дуже позитивно впливає на мій світогляд, розуміння сьогодення та вчинки. Я низько вклоняюсь Вам за творчий, моральний та культурний внесок, який Ви зробити для України та її народу. Слава Вам, Тарасе Григоровичу, навіки слава!
Добро - добре, що чесно і корисно, все чого жадає від нас борг людини, громадянина, сім'янина.
Це коли щось робимо і щось вимагаємо замість,користливость відсутня. Ми можемо перевести літньої людини за кілька кроків, чи поступитися у сфері транспорту місце, але ці трапляється вкрай рідко. Самі добрі люди мало вірять, що молодь буває доброї. Молодих підлітків вже не виховують як раніше, й суспільство стає жорстоким.
Що таке доброта? Доброта – ця сама прекрасне землі. Люди забули про своє земній призначенні – творити добро, любити ближнього свого, як найбільш себе. Забули про існування універсального морального правила: “Не роби іншому того, чого не хочеш собі”. Занадто повільно повертаємося до втраченої духовності. Часто відчуваєш бажання помститися за образу або ж потреба віддячити добрим вчинком за проявлену до увагу. У першому випадку стримує розважливість, у другому – лінощі. А смак справжньої доброти продовжує залишатися непізнаним. Зараз кожен зможе до людині, який потрапив у біду. До близьким колись була невід'ємною частиною традиції.
«Добра людина – інший, хто уміє робити добро, а той, хто уміє робити зло»- говорив В.Ключевський. Мені добро- ЦЕБЕСКОРЫСТНАЯ ДО ЛЮДЯМ.
Добро це почуття, що викликають радість у серце. Потрібно прислухатися до серця.
Щоб добрим, треба ставитися всім любовно, з радістю, бачити в всіх людей лише добро. Не виходить, потрібно вчитися цьому, намагатися виправитися, побачив щось погане у комусь, треба знайти щось що виправдує, аби наприкінці кінців ставитися до людей позитивно.
Є ще ефективний б, знайти дуже добру людину, й намагатимуться наслідувати йому.
Я маю багато друзів, й вони мені дуже гарні.
Я намагаюся бути доброї, оскільки мені бути доброї означає перебувати у добрих стосунки з людьми, рахуватися з іншими, вміти їм поступатися. Однак у порівнянні протилежностей можна було зрозуміти, що таке добро, отже добра без зла немає.
Доброта – усвідомлене вчинення добрих вчинків. Свіча щось втрачає, якщо від нього запалюють іншу свічку, але дозволяє іншим свічам зробити щось добре.
Кожен свої мотиви для доброти, хтось неспроможна пройти повз котрий страждає, комусь важлива оцінка, думку, хтось вважає про ефект вчинку, хтось піклується у тому, щоб доброта досягла призначення.
Бути добрим тут інше легко як здається, на кожному кроці якщо сказати грубе слово чи зачепити ніж або можна скривдити людини.
Якщо говорити, у загальному про добро, то добро - це, то, на ніж тримається світ, якби був добра, те було б світу землі, дружби, радості, на друзів і усе те, чому ми дорожимо.